УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Русакової І.Ю.
суддів Шевченко Н.О., Пістун А.О.
при секретарі Батуринській В.П.
за участю прокурора Арсенюка А.В.
потерпілих ОСОБА_1,
представника потерпілого ОСОБА_2
представника цивільного відповідача ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянула 13 серпня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі кримінальне провадження № 12013040770000688 за апеляційною скаргою цивільного відповідача КП « Міський трамвай», представника потерпілого ОСОБА_2, на вирок суду Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 травня 2013 року, яким
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженка с. Благословене, Криничанського
району Дніпропетровської області,
проживає АДРЕСА_1.
засуджена за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами
На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнена з випробуванням терміном на 1 р.
На підставі ст. 76 КК України на обвинувачену покладені обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Вироком суду на користь потерпілого ОСОБА_1 стягнуто з КП «Міський трамвай» матеріальну шкоду 15359, 2 грн., моральну шкоду 20 000 грн.
За проведення авто технічної експертизи з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави стягнуті судові витрати у розмірі 293, 4 грн.
Вироком суду ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, при слідуючих обставин.
23.02.2013 р. близько о 3.55 год., водій ОСОБА_4 на підставі шляхового листа № 078287, керуючи технічно справним трамваєм КТМ-5М3 вагон № НОМЕР_1, який належить КП «Міський трамвай» слідувала по трамвайній колії дороги вул.Модрівської з боку вул. Леніна в зазначеному напрямку, трамвай наближався до електроопори № 25, яка розташована навпроти домоволодіння № 60 по вул. Модрівській.
В цей же час, поблизу від електроопори № 25 на трамвайній колії між рейками в смузі руху трамваю лежав ОСОБА_1
ОСОБА_4, не маючи перешкод технічного характеру для своєчасного виявлення ОСОБА_1, який лежав в смузі руху керованого нею трамваю, проявила неуважність до дорожньої обстановки та несвоєчасно застосувала гальмування, чим порушила правила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги п. п. 1.5, 2.3; б) п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких:
-« 1.5.Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху … не повинні… загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
-« 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
…б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, … і не відволікатися від керування ним у дорозі»;
-12.3 «У разі виникнення … перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу…».
Внаслідок недотримання зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання події, водій ОСОБА_4, керуючи трамваєм КТМ-5М3 вагон № НОМЕР_1 на трамвайній колії дороги вул. Мудрівської, навпроти будинку № 60 зазначеної вулиці, в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу допустила наїзд на ОСОБА_1, який лежав на трамвайній колії.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_1, згідно висновку судово-медичної експертизи № 610 від 21.03.2013 р., отримав наступні тілесні ушкодження: сполучена травма: струс головного мозку; закрита травма живота, начеревні гематоми тонкого кишковика та кореню його брижі, правої нирки; гострий після травматичний панкреатит, серозний дифузний перитоніт; травматична ампутація лівого передпліччя на рівні середньої третини; відкритий трьох кісточковий перелом обох кісток правої гомілки; садна лівої половини грудної клітини та лівої верхньої кінцівки; синці правої верхньої кінцівки та правої половини грудної клітини; закритий перелом обох щиколоток лівої гомілки з підвивихом стопи, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Між порушенням правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п. п. 2.3 і 12.3. Правил дорожнього руху України які допустила водій ОСОБА_4 та настанням наслідків - наїзд на потерпілого ОСОБА_1, є прямий причинний зв'язок.
В апеляційній скарзі цивільний відповідач просить скасувати вирок суду в частині задоволення позовних вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн., зазначає, що цивільний позивач ОСОБА_1 визнав і свою провину в дорожньо-транспортній пригоді, що він знаходився в стані алкогольного сп'яніння і ця обставина була однією із причин дорожньої транспортної угоди.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 просить змінити вирок суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення на його користь моральної шкоди з КП «Міський трамвай», стягнувши з відповідача моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Вказує на те, що відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого є необґрунтовано заниженим.
Потерпілий ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження, в результаті чого у нього стався тривалий розлад здоров'я, та настала інвалідність другої групи, він не не може працювати в умовах виробництва.
Потерпілий ОСОБА_5 має родину: дружину та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. В теперішній час ОСОБА_5 не може забезпечувати свою родину, так як втратив руку і не має можливості працювати. Дружина і рідні мають піклуватися за потерпілим для відновлення його стану здоров'я та подальшої реабілітації.
Для потерпілого обов'язковим є лікування у відділенні травматології, так як стан його здоров'я дуже нестабільний та може погіршитися у любий момент, а це все потребує додаткових затрат на медикаменти, на транспортування. Усі пенсійні кошти, що будуть начислятися ОСОБА_1 як інваліду 2 групи будуть витрачатися на підтримання нормального стану здоров'я, їх не буде вистачати на утримання дитини і на нормальне харчування для його родини.
Потерпілий страждає від отриманих травм, фактично щодня вживає медичні препарати заспокійливої дії щоб попередити стан депресії та апатії.
Ця подія істотно змінила життєві відносини потерпілого і кардинально порушила побут його сім'ї, всі власні гроші сім'я та рідні витратили на операції та його лікування Більшу частину грошей довелося займати у знайомих, які тепер треба повертати.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши представника цивільного відповідача, який просив задовольнити його апеляційну скаргу і заперечував проти задоволення апеляційної скарги, представника потерпілого, заслухавши представника потерпілого ОСОБА_2 і потерпілого, які підтримали свою апеляційну скаргу і заперечували проти задоволення апеляційної скарги представника цивільного відповідача, вислухавши думку прокурора, обвинуваченої ОСОБА_4 яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги представника потерпілого, перевірив матеріали справи, вивчивши і проаналізувавши доводи апеляційних скарг, порівнявши їх з наявними матеріалами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника потерпілого підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга представника цивільного відповідача, задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчинені злочину, за обставин, установлених судом, є обґрунтованим та в апеляційних скаргах не оскаржується, тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не переглядається.
Згідно з ч.1 ст. 1187 УК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
У відповідності до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовуються особою, яка на відповідній підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов'язків.
За правилами п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження на підставі шляхового листа № 0782887 23.02.2013 р. близько о 3.55 год. обвинувачена ОСОБА_4 керувала належним Комунальному підприємству «Міський трамвай» трамваєм КТМ-5М3 вагон № НОМЕР_1 ( а. 25, том 1 мат. крим. провад.).
Тобто обвинувачена ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах з КП «Міський трамвай» керувала транспортним засобом ( трамваєм), який є джерелом підвищеної небезпеки і на праві власності належить останньому.
Під час виконання обвинуваченою ОСОБА_4 своїх трудових обов'язків сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої було травмовано потерпілого ОСОБА_1 і він отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Згідно до п.8 ч.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди», за моральну ( немайнову шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно стягнув з цивільного відповідач КП «Міський трамвай» на користь потерпілого ОСОБА_1 матеріальну і моральну шкоду, тому доводи апеляційної скарги цивільного відповідача щодо незаконності стягнення моральної шкоди є безпідставними.
Під моральною шкодою розуміються витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Моральна шкода полягає у принижені честі, гідності, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я ( роз'яснення Пленуму Верховного Суду України дані у п. 3 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової шкоди» № 4 від 31.03.1995 р.).
Розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи конкретні обставини по кримінальному провадженню, наявність вини обвинуваченої ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді, також стан сп'яніння потерпілого, характер і обсяг фізичних і душевних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, проаналізувавши усі обставини справи та докази які підтверджують наявність моральної шкоди, не оцінив їх у сукупності, та визначив розмір моральної шкоди який не відповідає засадам розумності, виваженості й справедливості, і вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги представник потерпілого ОСОБА_2 та стягнути його користь потерпілого моральну шкоду з КП «Міський трамвай» у більшому розмірі, у сумі 70 000 грн.
Суд першої інстанції не врахував, слідуючи докази про теперішній стан здоров'я потерпілого.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ( том 1, а. кр. пр. 134-158) в матеріалах провадження є копія картки стаціонарного хворого № У-2573, яка згідно журналу судового засідання разом з іншими письмовими матеріалами була досліджена 21.05.2013 р. у судовому засіданні ( а. кр. пр. 129-оборот, том 3.), довідка МСЄК про інвалідність 2гр.(ар.пр.152,т.3), ці документи підтверджують доводи представника потерпілого про теперішнє фізичне та моральне становище ОСОБА_1 та його потреби у значних матеріальних затратах.
На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу цивільного відповідача КП «Міський трамвай» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок суду Центрально - Міського району м. Кривого Рогу від 25 травня 2013 р. по кримінальному провадженню відносно обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України - змінити у частині цивільного позову, збільшив суму моральної шкоди з 20 000грн. до 70 000грн., стягнувши з цивільного відповідача КП «Міський трамвай» на користь ОСОБА_1 зазначену суму.
Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
Провадження № 11-кп/774/173/К/13 Головуючий у суді 1 інст. Мясоєдова О.М.
Категорія ч.2 ст. 286 КК України Доповідач суддя Русакова І.Ю.
