Національні податкові органи протидіють економічним злочинам
«Приблизно 60—100 млрд євро щорічно втрачають країни-члени ЄС унаслідок фінансових злочинів. При цьому річний бюджет цих країн і різних організацій становить 150 млрд євро. Ми не можемо дозволити собі втрату майже третини бюджету євроінститутів». Про це повідомив експерт Європолу Карло Ван Хекелем під час Міжнародної конференції «Побудова сучасної стратегії боротьби з фінансовими (податковими) злочинами», що відбулася в Ірпіні (Київська обл.).
«Поки що Європол не має угоди про співпрацю з Україною, але конференція сприятиме початку процесу отримання такого юридичного інструменту. Ваша країна є одною із пріоритетних для співпраці», — підкреслив він.
Натомість з Польщею Україна має спеціальну угоду, в рамках якої розглядаються запити із повернення активів. «Торік ми отримали три запити щодо наявності у Польщі активів українських громадян (банківських рахунків, нерухомого і рухомого майна). А українські колеги допомогли в отриманні інформації щодо однієї угоди польських та українських бізнесменів у Житомирі», — розповів експерт підрозділу стягнення незаконних активів Кримінального бюро Головного управління поліції Польщі Рафал Возняк. Поляки мають 60 баз даних реєстрів і протягом 8 годин здатні надати колегам інформацію, що цікавить.
В умовах глобалізації та зниження бар’єрів для перетоку капіталів локальні дії національних органів з протидії економічним зловживанням не можуть бути ефективними. За словами Андрія Головача, сьогодні податкова міліція України, яку він очолює, успішно співпрацює із колегами з 67 країн світу. Зокрема міжнародну конференцію відвідали представники податкових/фіскальних поліцій з 12 країн світу.
«Наш заклад вчергове став майданчиком для професійних дискусій представників податкових органів. Це ще один конкретний крок до євроінтеграції вітчизняних структур, що відповідають за фінансову безпеку держави, — сказав «УК» ректор Національного університету державної податкової служби Петро Мельник. Він переконаний, що важливо не лише розслідувати справи щодо збитків, які зазнала держава, а й аналізувати сучасні процеси, щоб запобігти реалізації нових злочинних схем.
Прикладом «аналітичного» підходу до реформування є Служба розслідувань фінансових злочинів МВС Литви. Минулого року її бюрократичний апарат було скорочено на 50% і втричі збільшено кількість аналітиків. Приємно, що нині литовці у розслідуваннях впроваджують технічні розробки, запропоновані нашими податковими міліціонерами.
ДОВІДКА «УК»
