Вітчизняні підприємці поділилися з можновладцями своїми проблемами під час міжрегіонального форуму
Відносини між владою та бізнесом сьогодні непрості, і тертя на цьому підгрунті тривають. Але одні й другі мають пам’ятати, що пливуть в одному човні, який називається Україна, а тому не варто його розхитувати, аби він не перекинувся. Приблизно такий лейтмотив форуму, на який у стінах Полтавської обласної ради вперше зібралися представники громадських об’єднань малого та середнього бізнесу з усіх областей. Була у підприємців і ще одна вагома причина для з’їзду у Полтаві — тамтешня обласна влада дивиться на проблеми місцевого бізнесу в анфас, а не в профіль, тому було цікаво, як це відбувається на практиці.
Банки не радують
Останнє, вочевидь, цікаво й голові Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Леонідові Козаченку, який також був присутній на форумі, й навіть виступив там, але його виступ оптимістичним не назвеш. Навпаки, він констатував, що навіть у Монголії бізнесом займатися втричі легше, ніж сьогодні в Україні, і принагідно розповів, як засновував 1991 року власну агрофірму. Через те, мовляв, що в її назві було слово «бізнес», йому довго не вдавалося її зареєструвати. Але ще й нині це слово багатьом високопоставленим чиновникам ріже слух. Хоча саме підприємці, бізнесмени створюють нові робочі місця, виробляють продукцію, наповнюють державну казну. Крім «совкового» мислення, на шляху розвитку бізнесу стоять корупція, недолугі закони, Податковий та Митний кодекси, регуляторна та кредитна політика.
— Кредит якщо й дають, то аби потім його відібрати, — зауважив Леонід Козаченко. Він співчуває банкірам, яким нині теж не легко і треба втриматися на ногах.
Здається, цим він не розчулив жінку-підприємця з 20-річним стажем, яка заявила, що банки, це — біль підприємництва! Бо вони або не хочуть позичати готівку, або дають у борг незначні суми — 5—10 тис. грн. «Як на такі кошти розвивати власну справу?», — слушно зауважила вона, й додала: «А відсотки з цих кредитів спробуй віддати! Що це за банківська політика? Чи фінустанови стали такими бідними, чи вони нам не довіряють? Нехай би влада навела порядок у цьому питанні».
Має претензії до банків, особливо комерційних, і громадський захисник підприємництва з Кременчука Олександр Мельніков, який вважає, буцімто вони сприяють відтоку коштів з реального сектора економіки, через що прибутки підприємців падають, а влада підтримує фінансові структури. А от його сумський колега сердитий на владу за те, що не допомагає йому якось вплинути на «Сумиобленерго», цього монополіста, який диктує свої умови щодо надання послуг з енергопостачання, і за допомогою власної системи штрафів наживається на споживачах, зокрема, на підприємцях. Він повідомив, що сумчан привчають не тільки вчасно розраховуватися за спожиті послуги, а й купувати в монополіста лічильники, вартість яких на 25% дорожча ринкової. Загалом, висловлювання учасників форуму були зваженими, а емоційні спалахи — поодинокими.
Лише в діалозі досягаються компромісні рішення. Фото з сайту stop.kiev.uа
Алергія на чиновника
— Успіх влади й бізнесу залежить від руху з обох сторін. Але не лоб у лоб, а в правильному напрямку, щоб Україна стала справді європейською державою, — філософськи підсумував свій виступ Леонід Козаченко. — В цьому він абсолютно правий, бо саме єдності не вистачає українцям незалежно від товщини гаманців. Тому й почуваються господарями на наших ринках іноземці, які, за словами тієї ж жінки-підприємця, часто не те, що не платять податків, а навіть не зареєстровані й не прописані в Україні. Почасти це стосується і деяких наших доморощених горе-перевізників, які роками не виходять з «тіні» — підпільних «корейків» — і безкарно наживаються на ринку вторсировини, бо мають надійний «дах». На це звернув увагу голова громадського об’єднання малого та середнього бізнесу міста Полтави Ігор Балицький. Побіжно він зазначив, що по Києву масово здаються в оренду приміщення для торгівлі, чого не буває в умовах розвитку, підвищення купівельної спроможності населення. В цьому контексті бізнесмен зауважує: для чого нам контролюючі органи, які за хабар дадуть довідку на найнебезпечніший товар, і чому підприємці повинні сплачувати стільки податків, тоді як, за його даними, приблизно 30% бюджетних коштів використовується неефективно.
Майже всі учасники форуму, які виявили бажання взяти слово, а таких було з десяток, торкалися теми безпідставних планових перевірок підприємств контролюючими органами. А тому голова Ради підприємців з Черкас подала колегам ідею створювати «гарячі лінії» при прокуратурах, фінінспекціях, управліннях міліції, держадміністраціях, а також створювати групи самозахисту підприємців, як це практикується на Черкащині, а самі перевірки знімати на відео. Начебто, це допомагає.
