ПРЯМА ЛІНІЯ «УК»
«Ціна на соціально значущі товари — еквівалент ставлення держави до своїх громадян»
Голова Державної інспекції України з контролю за цінами Олександр КИСЕЛЬОВ
Якщо проаналізувати, що найбільше обурює пересічного громадянина нашої країни, то серед найпоширеніших явищ, які викликають його невдоволення, будуть ціни на продукти харчування, ліки та житлово-комунальні послуги. І при цьому звучатиме риторичне запитання на кшталт «куди держава (влада) дивиться?!»
І він матиме рацію, оскільки контроль за цінами на так звані товари першої необхідності навіть у високорозвинених країнах, де рівень життя у рази вищий, ніж в Україні, перебуває під жорстким контролем держави. І ніхто при цьому не називає такі дії антидемократичними чи диктатом державних органів. Бо ні для кого не секрет, що інтереси виробника і споживача привести до спільного знаменника не так просто. Оскільки перші, м’яко кажучи, не проти заробити якомога більше, а другі — купити якомога дешевше. Держава ж, зважаючи, що других у тисячі разів більше, змушена передусім враховувати їхні інтереси. Тому навіть у країнах з високим рівнем соціальних стандартів діють державні органи, на які покладено функцію контролю за цінами на певний перелік товарів.
Із запитання, наскільки переймаються цією проблемою в Україні та чи достатньо повноважень у нещодавно створеної структури для приборкання апетитів власників торговельних мереж, розпочалася «пряма лінія» «УК» з головою Державної інспекції України з контролю за цінами Олександром КИСЕЛЬОВИМ.
— На жаль, у нашій країні завдяки позиції так званих прихильників ліберальної економіки, яка насправді з перших років незалежності мала всі ознаки дикого капіталізму, контроль за цінами на товари першої необхідності лише декларувався. Вважали, що ринок сам їх регулюватиме, а насправді виникла вакханалія, яка сприяла швидкому збагаченню певної групи осіб, що збували за космічними цінами закордонний непотріб, а більшість наших співвітчизників опинилася за межею виживання.
Структуру ж, яка повинна була б обмежувати ненаситні апетити тих, хто в цінових накрутках не робив різниці між життєво важливими товарами і предметами розкоші, то створювали, то ліквідовували. Повноваження її були досить розмитими, і працювала вона, так би мовити, у тіні Мін?економіки. Тож і не дивно, що про неї мало хто чув, не кажучи вже про реальні результати її роботи.
— І ось нарешті…
— І ось нарешті 19 січня 2012 р. Президент України підписав три укази, відповідно до яких було створено Державну інспекцію України з контролю за цінами та призначено її керівників. 30 березня указом Президента було затверджено Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами, а 21 червня Верховна Рада ухвалила Закон «Про ціни і ціноутворення», який підписав глава держави. Він набрав чинності 3 серпня.
Завдяки цим діям наша інспекція набула статусу центрального органу виконавчої влади, що, бе?зумовно, розширило її повноваження, а всю її діяльність введено, так би мовити, в законодавче русло.
Тепер за нами чітко закріплено реалізацію державної політики з контролю за цінами. А внесеними змінами до окремих статей Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що «невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків» тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафів.
— З огляду на те, що виробники і ті, хто реалізовує товар, абсолютно не заінтересовані, щоб їхні цінові апетити обмежували, мабуть, були спроби заблокувати як створення Держцінінспекції України, так і введення в дію самого закону. Адже не секрет, що незаінтересована сторона має сильні позиції та своїх лобістів як у законодавчому, так і у виконавчих органах.
— Це справді так. Однак глава держави керувався передусім тим, що ціна на соціально значущі товари — по суті, еквівалент ставлення держави до своїх громадян. І передусім потрібно відстояти їхні права, адже в усьому світі існують такі поняття, як прожитковий мінімум, мінімальний споживчий кошик і мінімальна заробітна плата.
Будь-яка влада, яка справді турбується про свій народ, намагається сумістити прожитковий мінімум із вартістю споживчого кошика. Тому життєво необхідні товари повинні мати ціну, яка була б по кишені тим, хто одержує мінімальну заробітну плату.
Зрозуміло, що слово «регулювання» не дуже люблять ті, хто отримує зиск, але у свою чергу населення не зрозуміє владу, якщо споживчі ціни будуть зашкалювати. Кожен пересічний громадянин будь-якої країни дивиться на свій уряд через призму цін. Тому їх регулювання вкрай потрібне. І наша інспекція не є чимось надзвичайним чи якимось фіскальним органом. Аби позбутися такого стереотипу, потрібно знати, як здійснюється контроль за цінами в інших країнах, де соціальні стандарти набагато вищі, ніж у нас. В Україні регулюються від 14 до 18 % ціноутворення, враховуючи комунальні тарифи. Швейцарія регулює 50% ціноутворення, США — 20% тощо. Причому споживчий кошик у цих країнах — не рівня нашому з огляду на доходи людей.
Світлана Твердохліб, Запоріжжя:
— Живу у старому будинку. Але його зношеність не враховується під час оплати житлово-комунальних послуг. А раніше були пільги.
— Ваш дім аварійний?
— Ні, але довоєнної побудови.
— У нормативах проведення розрахунків на житлово-комунальні тарифи немає, так би мовити, індексів, які враховували б зношеність житла. Тому в цьому разі, очевидно, має регулювати ті чи інші нюанси не державна сфера управління, а місцеві органи влади. Саме вони можуть прийняти рішення про те, який будинок і за якою категорією має проходити. Я дам доручення нашій службі в Запорізькій області вивчити питання, але якщо ваш будинок не зараховано до жодної з категорій, яким передбачено знижки, то ви житимете за нормативами, які передбачені державою.
Світлана Перетятько, м. Київ:
— Коли у нас будуть однакові ціни на такі продукти, як сіль, гречка, цукор? Бо в різних супермаркетах вони різні, що свідчить, очевидно, про зловживання їхніх власників. Шукати, де продукти дешевші, не можу, оскільки працюю. Чи може ваша служба навести лад у цьому питанні?
— Сьогодні ми предметно зайнялися питанням, яке турбує, напевне, не лише вас. Ідеться про ціни на товари, які належать до соціально значущих і входять до так званого мінімального продуктового кошика. Зокрема ми вже перевірили мережу супермаркетів «АТБ» саме через необгрунтоване коливання цін на цілий ряд продуктів.
Чому лише сьогодні? Тому, що Держінспекція України з контролю за цінами фактично одержала законні права з контролю лише після ухвалення влітку закону, яким регулюються ціни і цінова політика.
Скажу відверто: навряд чи ми зможемо домогтися однакових цін, приміром, у супермаркетах у центрі Києва і в якомусь маленькому магазині на околиці столиці. Це практично неможливо, бо кожен торговець закладає в ціну свої транспортні тощо витрати. Приміром, сільгосппродукція не може реалізовуватися за однаковою ціною одразу після збирання і навесні, коли вже затрачено кошти на її зберігання. Коливання цін залежить і від енергетики, вона є складовою всіх виробництв. Оскільки ж ми — країна енергозалежна, то й не можемо гарантувати, що ціна на цукор, наприклад, 15 років буде незмінною. Але можу запевнити, що строкатість цін буде в межах допустимих нормативів. Будь-які прагнення розкрутити ціни продавцями роздрібних мереж задля одержання надприбутків ми жорстко контролюватимемо, керуючись не чиєюсь волею, а Законом.
Володимир Іванович, Закарпатська область, Тячівський район:
— Чому на ліках вітчизняного виробництва не вказано ціни? Як простому громадянинові її контролювати?
— Згідно із законодавством, виробник не зобов’язаний вказувати ціну на своїй продукції, хоч я як голова Держцінінспекції України був би прихильником такої норми. Ви можете звернутися до представників Держцінінспекції України у вашому регіоні, якщо виникне питання щодо справедливості цін на ліки. Будьте певні, що відповідна реакція не забариться.
Ми одержали досить чітке завдання від Президента: припинити хаос із цінами на ліки. І ми це питання розглядатимемо в комплексі. Приміром, необхідно розібратися з імпортними ліками, щоб зрозуміти, наскільки ціни на них завищені і хто цьому сприяє. Зробити це можна лише спільно з відповідними державними органами.
Залежно від достатків сім’ї візок може бути наповнений делікатесами або товарами першої потреби. Про те, щоб останні були доступними для найменш соціально захищених громадян, повинна дбати влада. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
Володимир Миколаєнко, м. Київ:
— Чи правда, що Держцінінспекція не впливає на ціни, а тільки їх відстежує?
— Ініціатива про створення Держцініспекції зустріла серйозний спротив певних політичних та бізнесових кіл країни, і ми досі відчуваємо на собі цей тиск. Проте перед нами стоїть завдання відстежувати питання цінової дисципліни в Україні. Доки формувалася структура та проходили формальні узгодження, це питання фактично випало з контролю влади, тому щоб навести лад, знадобиться час.
Держцінінспекцію створено указом Президента, отже, її існування і робота цілком відповідають політичній лінії глави держави. Адже загальна економічна ситуація у світі, політичні події вказують на те, що Україні потрібен повноцінний орган виконавчої влади, який зможе відстежувати та контролювати цінову дисципліну, своєрідний орган справедливості. Ми чудово розуміємо соціальну значущість Держцініспекції та можемо гарантувати оперативну реакцію на всі звернення громадян.
Віктор Поліщук, м. Житомир:
— До тарифів на утримання житла не закладено витрати на його капітальний ремонт. Теоретично це знижує розмір плати за нього, проте заміна буквально метра водопровідної чи каналізаційної труби в будинку або ремонт частини покрівлі багатоповерхівки стають проблемою. Номінально ці роботи мають оплачувати з місцевого бюджету, а насправді їх оплачують ті, кого заливає через дірявий дах чи проіржавілу трубу. Чи не справедливіше було б включати хоча б невеликий перелік першочергових робіт із капітального ремонту до складу тарифів на житлово-комунальні послуги?
— Ви неправильно кваліфікуєте свої видатки. Капітальний ремонт — це коли замінюють окремі конструкції в будинку. Тому мешканці не мають права ним займатися. Такі роботи можуть здійснювати лише спеціалізовані організації, уповноважені на це органами місцевого самоврядування. У вашому випадку це поточний ремонт.
Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій передбачено надання 18 видів послуг. І одним із видів послуг, вартість яких входить до складу тарифу, є поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації й технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (зокрема спортивних, дитячих та інших майданчиків). Так, витрати на проведення поточних ремонтів конструктивних елементів будинків, зокрема дахів, мають покриватися частково за рахунок плати, що її вносять споживачі, а також за рахунок коштів місцевих бюджетів.
— Чи може ваша інституція допомогти громадянам, які борються з незаконним підвищенням цін на житлово-комунальні послуги, і як саме?
— Звичайно, можемо. Для недопущення встановлення економічно необгрунтованих тарифів, забезпечення прозорості формування їх складових Держцінінспекція детально аналізує усі складові планових витрат, які подають суб’єкти господарювання, тобто здійснює попередній контроль за правильністю формування собівартості житлово-комунальних послуг. Поки що це стосується лише окремих видів комунальних послуг: вивезення твердих побутових відходів та технічного обслуговування ліфтів. У подальшому планується забезпечити обов’язковий попередній контроль на всі види житлово-комунальних послуг.
Звичайно, не можемо одночасно провести перевірки в усіх населених пунктах, звідки надходять скарги. Проте цей процес уже розпочато. У нас є представники на місцях, яких ми залучатимемо до цієї роботи, тим більше, що вони перебувають ближче до людей.
Ірина Бойко, м. Київ:
— Приходячи в супермаркет, бачимо цінник на товарі, а коли підходимо до каси, нам там вибивають іншу ціну. Хто за цим повинен стежити, чому так відбувається?
— Якщо ціна на полиці не збігається з тим, що вам пробили на касі, то це вже питання компетентних органів. У вас є мобільний телефон — сфотографуйте ціну, одержіть на касі чек і звертайтесь у Держспоживінспекцію або до нас: ми ваші права відстоїмо.
— Мені сказали, що ціни змінюють кілька разів на день, і продавці просто не могли змінити цінник.
— У нас порівняно стабільна грошова одиниця. Ми живемо в країні, де немає надшвидких інфляційних процесів. У нас за минулих 9 місяців дефляція становила 0,4% на відміну, приміром, від Росії, де інфляція сягнула 6%. Тому те, що вони говорять, не відповідає реаліям та, на мій погляд, — обман.
Марина Володимирівна, Київська область:
— Виробники товару — всі приватники. Людина виробила чи виростила товар і встановлює на нього свою ціну. Як держава може регулювати ці ціни?
— Так, виробники — приватники, але ціни на продукцію формує ринок залежно від балансу попиту та пропозиції. Приміром, хтось хоче стати мільйонером і встановив захмарну ціну на товар. Але поряд є ще кілька виробників, які встановили на такий самий товар набагато нижчу ціну, внаслідок чого перший підприємець свій товар продати не зможе. Тож замість того, щоб стати мільйонером, перший виробник стане банкрутом.
Окрім того, ми не контролюємо товари на ринках, де селянин продає те, що вирощено чи вироблено у власному господарстві. Ми контролюємо ціни в торговельних мережах, де щоденно роблять покупки тисячі наших громадян, і лише на товари, які належать до соціально значущих (регульованих державою). Така необхідність нині є, від цього залежить стабільність суспільства, і це питання внутрішньої безпеки країни.
Володимир Омельченко, м. Миколаїв:
— Як складаються комунальні тарифи і чому люди мусять платити за втрати комунальників?
— 90% скарг, які ми отримуємо, стосуються саме тарифів на житлово-комунальні послуги — їх завищення та стягнення оплати за ненадані або неякісно надані послуги. Тому всім, мабуть, варто знати, що тарифи на житлово-комунальні послуги для населення складаються з тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води; централізованого водопостачання та водовідведення; утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. На них встановлено державне регулювання цін та здійснюється державний контроль за дотриманням порядку їх формування, встановлення та застосування. Для їх затвердження виробники/надавачі послуг повинні провести розрахунки планованих витрат та подати їх на розгляд уповноваженим органам.
Слід зазначити, що у 2011 році уряд запровадив єдиний підхід до формування тарифів та затвердив порядок їх формування, основним принципом якого є встановлення економічно обгрунтованих витрат суб’єктів господарювання, які надають житлово-комунальні послуги. До складу планованих витрат суб’єкти господарювання можуть зарахувати витрати, пов’язані виключно з наданням тієї чи іншої послуги. Але ці втрати обмежуються нормами, які затверджують відповідні уповноважені органи. Наприклад, втрати тепла в мережах не повинні перевищувати 13%, а води — 30%.
Кожне звернення від громадян стосовно високих тарифів на житлово-комунальні послуги, а також на їх низьку якість або надання послуг у неповному обсязі Держцінінспекція України ретельно вивчає і перевіряє. Усі суб’єкти господарювання, що надають житлово-комунальні послуги, щодо яких надійшли звернення громадян, буде охоплено перевірками, а їхні посадові особи буде притягнуто до відповідальності у разі виявлення порушення порядку формування та застосування тарифів, а необгрунтовано отримані кошти буде повернено споживачам.
Микола Іванович, керівник підприємства, м. Одеса:
— В Україні розпочато процес декларування розрахунків економічно обгрунтованих планових витрат під час формування оптово-відпускних цін для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва соціально значущих продовольчих товарів. Згідно з чинним законодавством, такі висновки повинна надавати Держцінінспекція. Проте виробники мають реальні проблеми із отриманням цього документа. Прохання прояснити процедуру.
— Ми отримуємо багато звернень щодо процедури декларування та отримання висновків виробниками. На жаль, порядок проведення процедури ще остаточно не визначений. Але влада зацікавлена в тому, щоб цей процес проходив максимально швидко і виробники продуктів харчування могли працювати у правовому полі.
Також ми розробили проект Порядку про надання висновку щодо розрахунків економічно обгрунтованих планових витрат під час формування оптово-відпускних цін для суб’єктів господарювання, які виробляють соціально значущі продовольчі товари, зміни цін на які підлягають декларуванню, згідно з яким буде встановлено механізм надання таких висновків.
Стосовно надання висновків суб’єктам господарювання, які реалізують продовольчі товари, у разі зміни їх оптово-відпускних цін, то це питання буде врегульовано найближчим часом згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення».
Ольга Постнікова, м. Луганськ:
— Уже не вперше голова Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Сергій Захаров офіційно (в ході брифінгу для преси) називає методи роботи зі споживачами ТОВ «Луганськвода» «варварськими». Для прикладу він розповів, як часто проводяться відключення від водопостачання. Якщо у людини утворилась велика заборгованість з точки зору монополіста, а справа ще розглядається в суді, приїжджає екскаватор, розкопує місце підключення споживача до центрального водопостачання та по-варварськи відключає, після цього техніка їде. А якщо ця людина виграє справу в суді? Як споживач повинен знову підключатися? Тобто всі витрати за це лягають на плечі громадянина.
Чи може в цьому разі своє слово сказати й інспекція з цін? Чи не варто представникам на місцях таких шановних державних територіальних структур, як АМКУ та Держцінінспекція, об’єднувати зусилля в боротьбі з монополістами?
— Можу вам сказати, що Держцінінспекція України буде брати участь у роботі спеціальної комісії, яка детально дослідить роботу концесіонера в Луганській області, проаналізує економічну обгрунтованість чинних тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, які застосовує підприємство «Луганськвода» та які є одними з найвищих в Україні. У разі встановлення фактів завищення розрахунків витрат під час формування тарифів влада вчинить відповідні дії стосовно цього питання, зокрема політичні.
Ольга ВАСИЛЬЧУК, м. Миколаїв:
— Нині почастішали випадки гострих респіраторних захворювань, і в цей період спостерігаємо підвищення цін на ліки в аптеках. Як інспекція впливає на цей процес?
— Уряд вживає радикальних заходів щодо недопущення необгрунтованого зростання цін на ліки. Так, істотно розширено перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню.
Держцінінспекцію зобов’язано забезпечити контроль у всіх регіонах за рівнем цін на ліки, які застосовуються для профілактики та лікування вірусних інфекцій та грипу і не допустити їхнього безпідставного підвищення. Для цього постійним контролем ми охопили значну кількість суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, оптову та роздрібну торгівлю на фармацевтичному ринку. У свою чергу це дасть змогу запобігти безпідставним сезонним спекуляціям, які спостерігалися в минулі роки.
«Пряму лінію» підготував і провів Василь ТУГЛУК, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр КИСЕЛЬОВ. Народився 25 червня 1953 року. У 1976 році закінчив Донецький державний університет за спеціальністю «Радіофізика та електроніка». Працював на різних керівних посадах у народногосподарському комплексі Луганської області.
У 2002 році призначений на посаду генерального директора ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», у 2002-2003 рр. — головний радник голови правління НАК «Нафтогаз України», начальник департаменту зовнішніх ринків НАК «Нафтогаз України». З грудня 2003 року до березня 2005 року — заступник голови правління НАК «Нафтогаз України».
2005 — 2006 рр. — народний депутат України, член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.
Член-кореспондент Інженерної академії наук України.
Нагороджений орденом «За заслуги» II ступеня.
З 19 січня 2012 року — голова Державної інспекції України з контролю за цінами.
ПРЕС-ЦЕНТР «УК»
