Жилищный адвокат

Програм багато, а Дніпру дедалі гірше

    Програм багато, а Дніпру дедалі гірше

    Упродовж минулого року «УК» досліджував стан басейну Славутича. Що змінилося за цей час?

    Назву акції — «Немає другого Дніпра» — підказав великий Тарас у посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…». У низці газетних матеріалів ішлося про те, в якому стані перебуває річка і що ми можемо (й повинні!) зробити для її оздоровлення. В центрі уваги кореспондентів був не лише Дніпро, а й великі й маленькі притоки, які його живлять, береги річок, штучні моря й водосховища, промислові та сільськогосподарські підприємства — отруювачі води. До аналізу проблем приєдналися вчені, екологи, господарники, свої думки на шпальтах висловлювали ті, кому не байдужа доля великих і малих річок України. Що ж змінилося за рік після проведення акції? Чи є надії на поліпшення ситуації в басейні третьої за величиною річки Європи? Надаємо слово представникам Держводагентства та громадськості. Водночас зазначаємо, що увагу екологічним проблемам Дніпра та інших річок «УК» приділятиме і надалі. Розповідатимемо, як виконують нову Загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства, аналізуватимемо кращий досвід оздоровлення річок у наc, сусідів і загалом у світі.

    Ольга ЛИСЮК: «Оздоровити басейн Дніпра можна лише спільними діями трьох народів»

    Начальник управління використання водних ресурсів Держводагентства України Ольга ЛИСЮК

    У 1997 р. на державному рівні було прийнято «Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості води», розраховану до 2010 р. Нею передбачали відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми річки, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності, захисту водних ресурсів від забруднення й виснаження. На жаль, виконання національної програми провалили: із запланованого фінансування основних заходів її в сумі 533 млн грн фактично було виділено 102 млн, що становить лише 19%. На виконання ряду робіт (наприклад, щодо екологічно безпечного використання водних ресурсів) за багато років взагалі не спрямували жодної копійки. То чи можна дивуватися, що головна річка країни, як неодноразово наголошувалося в публікаціях «УК», перебуває в катастрофічному стані?

    Влітку цього року в Україні набрав чинності новий документ, розроблений Держводагентством та Мінприроди і прийнятий Верховною Радою як закон — «Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року». Що можна очікувати від його виконання — про це ведемо мову з начальником управління використання водних ресурсів Держводагентства України Ольгою ЛИСЮК.

    — Які завдання, Ольго Гаврилівно, окреслено в новому законі?

    — Це стратегічний документ розвитку водогосподарської галузі на тривалий період. Основна мета, яку переслідує закон, — задоволення потреб населення й галузей економіки у водних ресурсах, запобігання і захист від шкідливої дії вод. Адже відомо, що з економічної й соціальної точок зору краще попередити надзвичайну ситуацію, ніж потім її ліквідовувати. Серед напрямків програми — екологічне оздоровлення басейну Дніпра й поліпшення якості питної води. Назву деякі кроки на шляху досягнення амбітної мети: відновлення й забезпечення сталого функціонування екосистеми головної річки країни. Даруйте, але без цифр тут не обійтися. Плануємо збільшити потужності очисних споруд водовідведення на 767 тис. м3 на добу; збудувати нові або капітально відремонтувати існуючі каналізаційні мережі завдовжки 990 км і мережі зливової каналізації — 370 км; потужність споруд оборотного водопостачання довести до 597 тис. м3 на добу. Крім того, на 47 тис. га передбачено побудувати протиерозійні об’єкти і здійснити відповідні протиерозійні заходи; 806 тис. га особливо цінних в екологічному плані земель перевести до природно-заповідного фонду. Вздовж річок і водойм басейну будуть упорядковані прибережні смуги.

    Крім того, одночасно вирішуватимуть питання з попередження й ліквідації підтоплення, регулювання русел і охорони їх від замулення і впливу водної ерозії. В заплавах триватимуть гідротехнічні роботи, пов’язані з безпечним пропуском повеней і паводків.

    — За які кошти повинні виконувати цю програму?

    — Використовуючи ресурси держави, регіонів, приватного бізнесу. Загальний обсяг фінансування — понад 46,5 млрд грн, зокрема з держбюджету — 21 млрд грн. Відповідно до статті 32 Водного кодексу передбачалося, що збори за спеціальне водокористування повинні спрямовувати на здійснення заходів щодо охорони вод, відтворення водних ресурсів у належному стані, а також на виконання робіт, пов’язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків. До 2001 р. так і було. Однак пізніше дію зазначеного положення щороку призупиняв закон про державний бюджет. Починаючи з 2005 р. це положення взагалі виключили з Водного кодексу. Тепер справедливість відновлено: до законодавства внесено відповідні зміни, що дасть змогу спрямовувати кошти від збору за спецводокористування в потрібне русло, тобто на поліпшення гідрологічного стану водних об’єктів. Маю на увазі розчищення водойм і русел річок, підтримання їх у належному стані, перекидання вод у маловодні регіони, встановлення прибережних захисних смуг, відновлення джерел і витоків річок тощо — і все це і на місцевому, і на загальнодержавному рівнях.

    — Ще одне запитання, Ольго Гаврилівно. У середньому за рік приблизно 63% стоку Славутича формується в Росії і Білорусі. Чи на достатньому рівні співпраця наших держав, поєднаних великою слов’янською рікою, в царині відродження її краси та багатства?

    — Оздоровити басейн Дніпра можна лише спільними діями трьох народів. Про наміри щодо цього було підписано Заяву міністрів охорони навколишнього середовища України, Росії і Білорусі ще в травні 2003 р. — під час проведення в Києві П’ятої пан’європейської конференції міністрів «Довкілля для Європи». Відтоді зроблено багато, зокрема й за допомогою міжнародної спільноти — урядів Канади й США, Європейського Союзу. Досі, скажімо, успішно працює Програма екологічного оздоровлення Дніпра ПРООН-ГЕФ.

    Проте, зрозуміло, головна роль тут має бути наша — українців, росіян, білорусів. Наше розуміння проблем і наше бажання їх розв’язувати. Разом ми можемо повернути Дніпру славу річки, яка б стала гордістю не лише трьох країн, і й усієї Європи. Другого Дніпра в нас немає.

    ТОЧКА ЗОРУ ГРОМАДСЬКОСТІ

    Доля Славутича — в наших руках

    Причини погіршення екологічного стану Дніпра не можуть залишати байдужими нікого. Долею його переймаються й українські неурядові організації, які нещодавно разом з посланцями громадськості Білорусі та Росії провели в Києві міжнародний форум. Учасники зібрання висловили глибоку стурбованість тим, що поліпшення здоров’я великої річки не відчувається.

    — Неможливо уявити розвиток промисловості й сільського господарства без використання водних ресурсів дніпровського басейну, проте погіршення якості води, деградація екосистем, стрімке зникнення флори й фауни змушує нас переглянути своє ставлення і сприйняття річок у глобальному сенсі, — наголосив член ради Національного екологічного центру України Віктор Мельничук. — Час, коли ми розглядали Дніпро як ресурс для задоволення побутових і промислових потреб, минув. Вода — це джерело життя, лише в такому сенсі ми можемо розглядати сьогодні всі водні ресурси.

    Протягом минулих років, йшлося на форумі, наша держава переглянула програми, що стосуються питної води й розвитку водного господарства, в тому числі й Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Було зроблено принципові коригування їх, але, на думку екологів, не завжди на краще. Так, із Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства на період до 2021 р. зникли питання «поліпшення якості води». Немає ∂рунтовного аналізу невиконання попередніх програм, не визначено вимірюваних цілей та індикаторів оцінки прогресу їх досягнення. В нових програмах немає механізмів координації, системи моніторингу й відкритої звітності про результати виконання заходів. Не адекватне рівневі державного пріоритету бюджетне фінансування. Не розроблено дієвих механізмів залучення додаткових інвестицій і співфінансування заходів покращення доступу до безпечної питної води й умов санітарії населення країни, надто в сільській місцевості й малих містах. Торік і позаторік уряд спрямував основні бюджетні кошти на доочищення питної води, що вкрай важливо й актуально. Але такі заходи слід упроваджувати на тлі здійснення стратегічних довгострокових дій з охорони джерел питного водопостачання, поліпшення управління стічними водами, запровадження повного очищення промислових і комунальних стоків, що скидають у річки. На сьогодні ж, попри затвердження нових санітарних норм і правил щодо питної води у 2010 р., які відповідають сучасним вимогам ВООЗ і європейським стандартам, триває тенденція до отримання водоканалами тимчасових дозволів на постачання питної води з відхиленням від затверджених норм.

    1996 р. Україна приєдналася до Водної конвенції ООН з використання транскордонних водотоків і міжнародних озер, однак досі у вітчизняному законодавстві, включаючи Водний кодекс, не закріплено основи впровадження її — принципи інтегрованого управління водними ресурсами (ІУВР) і басейнового підходу. Головною на форумі була думка: проблеми оздоровлення басейну Дніпра можуть бути вирішені за умови укладання Дніпровської конвенції, яка забезпечила б спільні дії трьох держав на засадах ІУВР всього басейну. Проект такої Конвенції був розроблений ще 2003 р., але він так і залишився проектом. Громадські організації звернулися до урядів країн, які розташовані вздовж Дніпра, з вимогою сприяти укладанню Дніпровської конвенції на найвищому рівні, враховуючи важливість ріки в житті трьох народів.

    Сподіватимемося, що саме наша країна виступить ініціатором доопрацювання й підписання конвенції, і найближчим часом буде нарешті розроблено План управління басейном ріки Дніпро — відповідно до «Основних принципів державної екологічної політики України до 2020 р.».

    Урядовий Кур'єр

    Рейтинг: 4.5/5, основан на 25 голосах.


    Вам это будет интересно:

    У Сирії в центрі Дамаска почалися бої

    Із столиці Сирії Дамаска надходять повідомлення про збройні сутички в центрі міста.Перестрілка відбувається в районі будівлі Центробанку Сирії на одній з центральних площ Дамаска.

    Завзятих контролерів штрафуватимуть

    Найближчим часом до Верховної Ради буде внесено проект закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. ...

    Про затвердження Порядку особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, Міністерство юстиції України

    Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2013 р. за № 1936/24468 Про затвердження Порядку особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України

    Про підсумки роботи судів цивільної і кримінальної юрисдикції у 2012 році та завдання на 2013 рік, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    Про підсумки роботи судів цивільної і кримінальної юрисдикції у 2012 році та завдання на 2013 рік Заслухавши та обговоривши інформацію виконуючого обов'язки Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Міщенка С. М., заступника Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гвоздика П. О. про підсумки роботи судів з розгляду цивільних, кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення у 2012 році та завдання на 2013 рік, пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відзначає, що упродовж звітного періоду робота судів щодо здійснення правосуддя виконувалась на належному рівні.

    Консультации по недвижимости
    Адвокат по ЖКХ
    Рекомендовано !
    Киевские судебные решения

    №910/22831/14

    Судья: Васильченко Т.В.
    07.01.2015

    №757/24024/14-ц

    Судья: Цокол Л. І.
    07.01.2015
    Новости жилищных адвокатов
    Упрощено таможенное оформление для товаров, которые ...

    Упрощено таможенное оформление для товаров, которые не содержат озоноразрушающих веществ Отныне для субъектов хозяйственной деятельности, импортирующих и экспортирующих товары, в которых отсутствуют озоноразрушающие вещества, их таможенное оформление осуществляется без лицензии. ...

    На Черкащині працівники ДАІ затримали автомобіль ...

    На Черкащині працівники ДАІ  затримали автомобіль з 170 літрами прозорої рідини невідомого походження Днями, близько восьмої години ранку, під час несення служби на стаціонарному посту Золотоноша, інспектори взводу із забезпечення супроводження відділу ДАІ з обслуговування міста Черкаси, зупинили ...

    На Київщині нетверезий водій збив пішоходів та ...

    На Київщині нетверезий водій збив пішоходів та зник з місця ДТП Днями, близько о 20-й годині, в місті Васильків, невстановлений водій, керуючи автомобілем МОСКВИЧ 412, допустив наїзд на 27-річну місцеву мешканку та з місця пригоди зник. Жінка переходила проїзну ...

    Об Адвокате
    Довольно оригинальный, актуальный и продуманный интернет портал! Я хочу поддержать Вас финансово. Как это можно сделать?

    Хочется отблагодарить Вас за этот огромный труд, который Вы делаете каждый день для нас. Молодцы!!!

    Огромное количество необходимой информации. Большое Вам спасибо. С Вами приятно работать! Ребята - Вы просто умнички.
    Публикации о недвижимости
    О налогообложении операции с недвижимостью ...

    О налогообложении операции с недвижимостью в Украине Сегодня, как и после принятия нового налога на недвижимость, эта тема широко обсуждается среди всех заинтересованных в этом ...

    Что лучше агент по недвижимости или адвокат

    Что лучше агент по недвижимости или адвокат Разграничение полномочий риелтора (агента), нотариуса и адвоката по вопросам недвижимости.

    fd88152c669729fa70f5fe095f45fa66