Жилищный адвокат

Сестра Олеся Гончара: «Брат дві карбідки висвічував за ніч, усе писав»

    Сестра Олеся Гончара:  «Брат дві карбідки висвічував за ніч, усе писав»ПАМ’ЯТАЄМО

    Сьогодні відзначаємо 95 років від дня народження видатного письменника Олеся Гончара

    Рідній сестрі Олеся Гончара Олександрі Терентіївні Сові 4 квітня цього року виповниться 99 років! Вона охоче спілкується, приймає гостей і вкотре із задоволенням розповідає про свого видатного брата. Живе Олександра Терентіївна в тому ж будиночку у Дніпропетровську (раніше це було село Ломівка), де мешкав, повернувшись із фронту, Олесь Гончар і де він писав «Прапороносців». Поряд будинок наймолодшої доньки Олександри Сови — Тетяни Гаврилівни, яка й доглядає стареньку матір. До речі, молодшу племінницю письменника звуть так само, як і його з Олександрою Терентіївною маму — Тетяну Гаврилівну Біличенко (у дівоцтві Гончар).

    «Першу нашу з чоловіком хату німці спалили у війну. Ми потім частину відбудували. І в хаті цій — перший у нашому місті музей Олеся Гончара!» — з гордістю каже Олександра Сова. В руках вона тримає братів «Собор» з його дарчим підписом. У маленькій кімнатці, де колись жив і писав Олесь Гончар, сестра облаштувала музейну експозицію. А на хатинці — портрет письменника і меморіальна дошка.

    Олександра Сова пропонувала міській владі віддати хату під будинок-музей Олеся Гончара, але міські чиновники задумалися, на який баланс поставити хатинку. Фото автора

    Гончарівський сирітка

    «Колись поїхали, а та хата стоїть. Там жили Біличенки — наш дідусь, батько, — згадує Олександра Терентіївна. — Я там народилася 1914 року. Батько пішов на війну, прийшов 1917-го, а в 1918-му братик народився. Дідусь старенький був, узяв мене за руку, вивів на двір, а в городі вже зелено було, тоді була дуже рання весна. «А ми тобі братика піймали!» — «Де?» — «А там бігав, у капусті». А капуста вже посаджена була й зеленіла. Я вирвалася і побігла. «Та не біжи, там уже нема нікого». — «Хочу ще сестричку спіймати». — «Та одне тільки бігало, не біжи». Зайшли в хату. Братик лежить на плиті в пелюшках зв’язаний, а мама на ліжку «стереже його, щоб не втік». Дідусь: «Дивись, не торкайся його, бо вирветься і побіжить, воно таке швидке, що не доженемо». Як зараз пам’ятаю…»

    1920 року мама Сашка і Шури Біличенків (а назвали їх однаково, тому що по церковних книгах таке ім’я випадало) померла. І малюка, якому ще й двох рочків не виповнилося, відправили на Полтавщину, в село Сухе до маминих батьків. У їхнього сина — рідного брата мами, дядька Якова — дітей тоді ще не було. Потім народилося двоє. Сашко їх доглядав. У селі хлопця називали «гончарівський сирітка». Коли настав час іти до школи, дідусь купив Сашкові все потрібне, бабуся торбу пошила з полотна. Склав туди першокласник і перо, і буквар, і чорнила. Дядько Яків Гончар узяв племінника за руку й повів учитися. «Дідусь і бабуся поцілували мене, — розказував пізніше сестрі Олесь, — і я пішов. Двері відкрили у школу, вчителька сказала сідати і запитала: «Гончар, як тебе звуть?» — «Сашко». — «А ми тебе зватимемо Олесем, бо вже є в нас Сашко». Так перша вчителька перехрестила Олександра Біличенка на Олеся Гончара.

    «Гончаром — тому що в Гончарів жив, мама ж Гончарівна була. Так він Гончаром і залишився на весь світ. А зустрілися ми з братом знову аж 1935 року, як я вийшла заміж. Він і не знав, що в нього сестра є, батько, — продовжує розповідь Олександра Терентіївна. — Уже він був харківський студент, приїхав у село Сухе, де виховувався, а бабуся каже: «Вже твоя сестричка заміж вийшла». — «Хотів би бачити, яка в мене сестра». Дядько привіз його сюди. І він мене побачив, мого чоловіка і батька.

    А сталося це через те, що мачуха не пускала батька до сина. Мама померла у 1920-му на Різдво, а мачуха прийшла на Трійцю того самого року. Так швидко, бо вона була мамина двоюрідна сестра, Єфросинія Калинівна. Вона, як і мама, сюди прийшла за багато верст роботу шукати. А мені таке було, що не дай Боже нікому! Я такої злої людини, як у мене мачуха була, не бачила. Одного разу прокидаюся в комірчині, лежу в багнюці. Відро стоїть з водою, у мачухи в одній руці кружка, а в другій — ніж. Каже мені: «Ну що, не будеш казати батькові?» Я тоді здогадалася, що це вона мене побила до втрати свідомості, щоб я батькові не казала, що вона мене постійно б’є.

    Коли виросла, якось подружка моя каже: «Слухай, у мене сестра заміж вийшла, і така там свекруха хороша, і чоловік хороший, і брат у нього теж має бути хороший. Ось я тебе познайомлю». Так і сталося. Гаврило, скільки жили, не образив і не вдарив. І свекруха жодним словом не образила мене. «Моя дітка, моя дитино» звала».

    Коли почалася війна, Олесь Гончар — студент Харківського університету — пішов добровольцем на фронт у складі студентського батальйону. Після Перемоги заїхав до сестри у Дніпропетровськ.

    «Як німці відступили, ми прийшли додому, відбудували частину хатинки. Двоє дітей уже було. Коли прийшов з фронту Саша, то сказав: «Я поїду в Харків довчатися», — веде далі розповідь Олександра Терентіївна. — А інститут у Харкові розбомбили німці, та й грошей не було ані в його, ані в нас. Чоловік мій і каже: «А що, в нас такої школи немає, як у Харкові?» Олесь засміявся: «Є». — «Ну тоді вступай. Що ми їстимемо, те й ти». Він пішов, вступив, за півроку третій і четвертий курси закінчив. Тут, у цій хатині. А я кажу: «Слухай, Сашо! Мені так хочеться, щоб ти нашу дівчинку взяв. Хоч де ти будеш, вона йтиме до батьків своїх, та й ти до мене зайдеш. На нашій вулиці є така дівчина хороша, Валя». Красива дівчина! Валя Данилівна Мала, вона нині в Києві живе. Він послухав мене. Приходе й каже: «Не я з нею познайомився, а вона зі мною».

    У Валі був хлопець із Новомосковська, вона йому й сказала: «Познайом мене з тим солдатом». Сашко у солдатській одежі ходив, бо не було у що перевдягнутися. Бувало, йдемо вдвох: він в університет, а я на базар. І люди казали: «Це, мабуть, її брат, бо такий красивий, як і вона». А ще говорили: «Ой, красивий який у Шури брат!» І Валя якось підійшла до нього: «Ми ж на одній вулиці живемо». І вони стали ходити через міст пішки в університет разом (Валентина Гончар навчалася теж на філологічному факультеті. — Авт.). Не було тоді ні трамвая, нічого. У нас на вулиці жодної хати не було, все попалили. Ні кішки, ні собаки, нічого не було. Я десь узяла кошеня, виростила. І торгувала кошенятами коло магазину. Люди купляли і платили гроші великі».

    На час закінчення університету в Олеся Гончара вже були в журналі «Вітчизна» надруковані «Прапороносці». Молодого й талановитого літератора прийняли у Спілку письменників і запросили в Київ. Згодом дали в столиці квартиру, куди він і забрав Валентину. Сім’я Гончарів з дітьми частенько навідувалася до дніпропетровських родичів у відпустку на все літо. І було тоді біля хати Олександри Сови «не одна вулиця людей, а півсела, бо приїхав же до Шури брат!». А у дворі батьків Валентини Гончар побудували хату, в якій у письменника був окремий кабінет. Там він писав і «Собор», і багато інших творів, які дружина друкувала на машинці.

    Олександра Терентіївна Сова братові книжки читає «запоєм»

    «Бог його зна, коли відпочивав»

    Олександра Терентіївна і її донька проходять у невеличку кімнату, де жив під час навчання в університеті Олесь Гончар: «Як Олесь прийшов сюди жити, так все ще рудо було, стіни не побілені, хата не обмазана до пуття. Ми четверо, з двома дітьми — там, у тій половині. Груба була гаряча. То Сашко приніс дві дошки і лантух соломи, і на соломі спав. Чоловік зробив карбідку, щоб лампочка була. То Сашко дві карбідки висвічував за ніч, усе писав. Бог його зна, коли відпочивав, коли спав».

    Сестра Олеся Гончара показує на шафу з книжками, якими колись той користувався. Сама вона у школі не вчилася жодного дня. А читати навчилася, коли пішла до школи старша донька. «І тепер читаю запоєм», — каже. Читає Олександра Сова книжки Олеся Гончара. Тетяна Гаврилівна додає: «Вона їх перечитує більш ніж по десятку разів». До речі, онука Олеся Гончара — Леся Гончар — теж письменниця, пише дитячі книжки, а його правнуки добре малюють.

    До Олександри Терентіївни щодня ходять люди, бо вона знається на знахарстві. «Я цілий день з людьми. Вони мене люблять і йдуть саме до мене, — розповідає бабуся. — Як перелякана дитина, приносять. Помолюся за неї Богу, все проходить. Ніхто не казав, що молилася і не допомогло. Цю молитву розказав мені дідусь, свекрушин батько. Передається вона лише тому, кому положено».

    — Олександро Терентіївно, — запитую насамкінець. — Як треба жити?

    — Жить не тужить, і до старості прожить. Коли негаразди в житті були, я молилася, читала «Отче наш» і «Вірую».

    Тетяна Гаврилівна обіцяє запросити на мамине сторіччя. Домовляюся з Олександрою Терентіївною відзначити й сторіччя її брата. На жаль, у Дніпропетровську, де є три хати, пов’язані з життям і творчістю Олеся Гончара, немає будинку-музею його імені…

    ЮВІЛЕЙНІ ЧИТАННЯ

    З нагоди ювілею на батьківщині видатного українського письменника до листопада цього року триватиме кампанія «Дніпропетровщина читає Олеся Гончара». В усіх містах та районах області відбуватимуться конференції, літературні вечори, конкурси та читання.

    Стартувала кампанія у Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці, де підготовлено бібліографічний покажчик «Олесь Гончар — син Придніпров’я». А для молоді заклад запроваджує тренінг «Як створити буктрейлер», в якому читачів навчатимуть самостійно робити невеликий відеоанонс на улюблену книгу Олеся Гончара.

    У бібліотеках міст та сіл Дніпропетровщини показуватимуть фільм про життя і творчість письменника. Також у книгозбірнях заплановані акції «Одна книга — одне село (місто)», присвячені одночасному прочитанню та обговоренню однієї книги Олеся Гончара. А у школах проведуть інформаційні години «Якщо ви не читали — ми йдемо до вас».

    «Під час кампанії в бібліотеках області заплановано провести низку популяризаторських заходів щодо привертання уваги населення до творчості великого земляка. Наша мета — спрямувати роботу бібліотек на формування інтересу жителів регіону до кращих зразків класичної української літератури, формуванню читацького попиту на літературно-художні твори Олеся Гончара», — розповіла голова Дніпропетровської бібліотечної асоціації Надія Титова.

    Урядовий Кур'єр

    Рейтинг: 4.8/5, основан на 25 голосах.


    Вам это будет интересно:

    Про встановлення тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами для КП „Міські електричні мережі”, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики

    Про встановлення тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами для КП „Міські електричні мережі" Відповідно до Закону України „Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ), Указу Президента України від 23 листопада 2011 року № 1059( 1059/2011 ) „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, ПОСТАНОВЛЯЄ:

    Анатолій Сіренко: громадяни, які переїхали з Криму на материкову Україну, отримають всебічну допомогу ДАІ у межах компетенції служби

    Наразі у громадян, які виїхали з Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до інших регіонів України виникає чимало питань соціального та правового напрямку. У тому числі, й за напрямом діяльності ...

    Про внесення зміни в додаток до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству культури за деякими програмами, Кабінет Міністрів України

    Про внесення зміни в додаток до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству культури за деякими програмами Кабінет Міністрів України постановляє:

    Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 103, 109, 131, 132, 135, 136, 137, абзацу четвертого пункту 3, абзацу четвертого пункту 5 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Конституційний Суд України

    м. Київ 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013 Справа № 1-1/2013 Конституційний Суд України у складі суддів: Овчаренка В'ячеслава Андрійовича — головуючого, Бауліна Юрія Васильовича, Бринцева Василя Дмитровича, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Головіна Анатолія Сергійовича, Гультая Михайла Мирославовича, Запорожця Михайла Петровича, Касмініна Олександра Володимировича, Колоса Михайла Івановича — доповідача, Литвинова Олександра Миколайовича, Маркуш Марії Андріївни, Пасенюка Олександра Михайловича, Сергейчука Олега Анатолійовича, Стецюка Петра Богдановича, Тупицького Олександра Миколайовича, Шаптали Наталі Костянтинівни,

    Консультации по недвижимости
    Адвокат по ЖКХ
    Рекомендовано !
    Киевские судебные решения

    №910/22831/14

    Судья: Васильченко Т.В.
    07.01.2015

    №757/24024/14-ц

    Судья: Цокол Л. І.
    07.01.2015
    Новости жилищных адвокатов
    Упрощено таможенное оформление для товаров, которые ...

    Упрощено таможенное оформление для товаров, которые не содержат озоноразрушающих веществ Отныне для субъектов хозяйственной деятельности, импортирующих и экспортирующих товары, в которых отсутствуют озоноразрушающие вещества, их таможенное оформление осуществляется без лицензии. ...

    На Черкащині працівники ДАІ затримали автомобіль ...

    На Черкащині працівники ДАІ  затримали автомобіль з 170 літрами прозорої рідини невідомого походження Днями, близько восьмої години ранку, під час несення служби на стаціонарному посту Золотоноша, інспектори взводу із забезпечення супроводження відділу ДАІ з обслуговування міста Черкаси, зупинили ...

    На Київщині нетверезий водій збив пішоходів та ...

    На Київщині нетверезий водій збив пішоходів та зник з місця ДТП Днями, близько о 20-й годині, в місті Васильків, невстановлений водій, керуючи автомобілем МОСКВИЧ 412, допустив наїзд на 27-річну місцеву мешканку та з місця пригоди зник. Жінка переходила проїзну ...

    Об Адвокате
    Ваш интернет проект просто класс очень много чего тут интересного и нужного. Хочу пожелать держаться высоко и всего самого... наилучшего во всем.

    Просто отличный сайт! Хорошенький интернет сайтик! Классно! Всё очень удобно и просто. Благодарю за профессиональный интернет проект!

    Этот интернет портал отличный! Пользовался довольно чуть ли не по три раза на день. Думаю, что этот интернет проект ожидает хорошее будущее. Удачи Вам, ребята. Хотелося б встречаться с Вашими новыми работами чаще! Действуйте!
    Публикации о недвижимости
    О налогообложении операции с недвижимостью ...

    О налогообложении операции с недвижимостью в Украине Сегодня, как и после принятия нового налога на недвижимость, эта тема широко обсуждается среди всех заинтересованных в этом ...

    Что лучше агент по недвижимости или адвокат

    Что лучше агент по недвижимости или адвокат Разграничение полномочий риелтора (агента), нотариуса и адвоката по вопросам недвижимости.

    fd88152c669729fa70f5fe095f45fa66