На сесії ПАРЄ ухвалять три резолюції, що безпосередньо стосуватимуться нашої країни
Квітучі трояндові кущі, якими буяє нині Страсбург, та прохолодний вітерець навряд чи надихають депутатів ПАРЄ, що з’їхалися на останню в цьому політичному сезоні сесію, на активну роботу. Проте українським парламентаріям доведеться особливо серйозно попрацювати. Адже слово «Україна» звучатиме з трибуни нинішньої сесії ПАРЄ не раз, а контекст, у якому воно згадуватиметься, не надто втішний.
«Незручні» теми
Сьогодні доповідачка з Естонії Майліс Репс представляє на розгляд колег резолюцію «Корупція як загроза верховенству права». До речі, РЄ не має власного визначення поняття «корупція», тому Майліс Репс користувалася визначенням організації «Transparency International», згідно з яким корупція — це зловживання наданою владою з особистою метою. Відповідно до таблиці Ради Європи, де виведено індекс сприйняття корупції серед громадян у державах-членах РЄ, Україна посідає останнє (!) місце, після Азербайджану та Росії. Автор резолюції визнає, що явище корупції існує скрізь. Навіть у Данії, яка за всіма можливими рейтингами посідає перше місце як країна, де корупції майже немає. Проте у тексті резолюції наведено приклади корумпованості лише в кількох країнах (Україна, Росія, Азербайджан, Болгарія, Франція). Основною зброєю проти корупції доповідачка вважає прозорість. «Що більше інформації доходитиме до громадськості, то ефективніше неурядові організації та мас-медіа зможуть викривати корупцію, сприяючи її викоріненню», — йдеться в доповіді.
Завтра учасники сесії заслухають доповідь норвезького депутата Хекона Хоуглі про факти дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації у країнах-членах РЄ. В тексті доповідач зазначає, що факти такої дискримінації в Україні є. І хоча, на його думку, явище гомофобії існує в усіх країнах Європи, проте деякі з них на офіційному рівні не хочуть долати її прояви. До них доповідач відніс Україну, Росію, Литву, Молдову. Окремо в тексті доповіді згадуються закони, які були ініційовані в цих державах, про заборону так званої пропаганди гомосексуалізму. На думку Хекона Хоуглі, тексти цих законопроектів відверто суперечать Європейській конвенції з прав людини, зокрема одній з її головних статей про свободу висловлювань. Проте у висновках доповідач наголошує, що всі країни-члени РЄ поділяють спільну спадщину упереджень щодо людей нетрадиційної сексуальної орієнтації, і різниця в рівні захисту їхніх прав, яка наразі спостерігається, є насправді різницею в історичному поступі цих країн.
Документ без особистостей?