ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
08.07.13
№ 910/12677/13
Суддя Ломака В.С., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САН ПЛАЗА»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСЛА ЕЛЕКТРИКС»
про розірвання договору та стягнення 124 569,97 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «САН ПЛАЗА» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСЛА ЕЛЕКТРИКС» про розірвання договору та стягнення 124 569,97 грн.
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «САН ПЛАЗА» позовна заява про розірвання договору та стягнення 124 569,97 грн. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-061175/2011 від 25.08.2011 р., розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року) (стаття 4 вказаного Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», на 2013 р. встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 147,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у меншому розмірі від визначеного законодавством, з огляду на наступне.
Так, позивачем заявлено вимоги про:
- стягнення заборгованості у розмірі 124 569,97 грн.;
- розірвання договору поставки № 8 від 14.12.2012 р.
Із зазначеного вбачається, що позивачем заявлено:
- одну майнову вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 124 569,97 грн., по якій має бути сплачено судовий збір у розмірі 2 % від суми заявленої до стягнення, але не менше 1,5 розміру м.з.п. та не більше 60 розмірів м.з.п., що в даному випадку складає 2 491,40 грн.;
- одну немайнову вимогу про розірвання договору поставки № 8 від 14.12.2012 р., по якій має бути сплачено загальний судовий збір у розмірі 1 м.з.п., що в даному випадку складає 1 147,00 грн.
Вказане також підтверджується п. 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відповідно до якого, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Проте, на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 147,00 грн. позивачем не подано жодного доказу.
Щодо подачі позивачем разом з позовною заявою заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та квитанції про сплату судового збору за її подачу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р., законом передбачено (абзац третій частини другої статті 6) зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Якщо заяву про забезпечення позову подано після подання позовної заяви, то відповідне зменшення суми судового збору не здійснюється.
Тобто, судовий збір за подачу заяви про вжиття заходів до забезпечення позову разом з позовною заявою, окремо не сплачується.
Згідно з листом Головного управління Державного казначейства України у місті Києві, відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України “Про судовий збір”, наказу Міністерства фінансів України № 119 від 11.08.2011 р. “Про внесення змін до бюджетної класифікації” та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства, затвердженої наказом Державного казначейства України № 119 від 28.11.2000 р., банківські реквізити для сплати судового збору до господарського суду міста Києва наступні: одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, ЄДРПОУ 24262621, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31210206700001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206, призначення платежу: судовий збір за подання якої заяви (зазначити найменування документа, дії) в господарський суд міста Києва.
При цьому, з огляду на те, що позивачем подано квитанцію № 77 від 01.07.2013 р. про сплату судового збору у розмірі 1 720,50 грн. із зазначенням «Призначення платежу: Судовий збір (за забезпечення позовної заяви), за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «САН ПЛАЗА», Господарський суд м. Києва, код ЄДРПОУ 05379487» така сплата не може рахуватись як належна за немайнову вимогу.
За вказаних обставин, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «САН ПЛАЗА» не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог пункту 4 частини першої статті 57 ГПК тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Більш того, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем в якості доказу відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів не подано ані фіскального чеку, ані опису вкладень в поштовий конверт, що є порушенням норм Господарського процесуального кодексу України, та свідчить про ненаправлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САН ПЛАЗА» повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя В.С. Ломака
