Черкащина поступово відновлює занедбану галузь
Цього «яблучного» року садівники Черкащини зібрали понад 20 тис. тонн плодів і ягід. Самих же яблук, за словами начальника відділу рослинництва головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Василя Харченка, одержано майже 18 тис. тонн, чого достатньо для забезпечення потреб споживачів області. Ці дані, однак, попередні, й до того ж, не враховують урожаїв фермерських та присадибних господарств.
У квітні плоди мають вигляд щойно зірваних
На Черкащині вже сформувався потужний сектор великих садівничих господарств із площами від 100 га і більше. Успішно працюють понад 60 великих сільськогосподарських і фермерських підприємств. Великі площі під плодові останніми роками закладено в Золотоніському та Чорнобаївському районах. Ще один чималий осередок — у Монастирищенському, Жашківському, Городищенському та Звенигородському районах. Найбільший в області сад інтенсивного типу розбило кілька років тому ТОВ АПК «Маїс» у Чигиринському районі, де на 130 га за найсучаснішими технологіями на крапельному зрошенні вирощують яблука вісімнадцяти сортів. У селі Боровиця збудовано холодильник для зберігання 5 тис. тонн плодів. Відповідно через півроку, а саме у кінці квітня яблука мають вигляд щойно зірваних. Завдяки широкому використанню інновацій високих економічних результатів досягає фермерське господарство «Яблуневий сад» із села Шевченкове Звенигородського району, очолюване Миколою Олійником.
Значний крок уперед у цій галузі (адже ще з десяток років тому рентабельність плодових в області мала від’ємний показник) зумовлено, як вважають фахівці, зростанням привабливості садівництва. Адже багато хто з господарників зрозумів: це вельми прибуткова справа. Щоправда, з огляду на те, що галузь перебуває у процесі становлення, в неї спочатку необхідно зробити значні фінансові вкладення.
Особлива роль зберігання та науки
Попри швидкі темпи розвитку садівництва в останні роки, область усе ще дуже відстає від показників, затверджених Державною програмою розвитку садівництва та виноградарства. На думку багатьох садівників, аби подолати відставання, слід швидше оновлювати технологічну базу, адаптуватися до умов ринку.
Нині вітчизняні інвестори орієнтуються здебільшого на сучасні розробки в галузі, а саме: інтенсивні сади, які передбачають збільшення кількості дерев на одиниці площі та перехід на карликові підщепи. За правильного догляду такі сади можуть уже за два роки давати хороший урожай. Зіткнувшись із проблемою необхідності тривалого зберігання плодів, великі компанії звернули увагу на спорудження фруктосховищ і холодильників із регульованим газовим середовищем. Це дає змогу забезпечити потреби споживачів у фруктах протягом тривалого часу.
В умовах переходу на новітні технології та сорти особлива роль належить сільськогосподарським науковим установам. Над виведенням нових сортів, реалізацією об’єктів права інтелектуальної власності на них, адаптацією закордонних сортів та підтримкою генетичного банку плодових і ягідних культур України успішно працює Інститут помології ім. Л. П. Симиренка, що у Млієві Городищенського району на Черкащині. Чималу роботу здійснюють і в Уманському національному університеті садівництва, де постійно консультують підприємців із питань упровадження нових сортів та садів інтенсивного типу.
Основні напрями селекції плодових культур в інституті помології — створення сортів інтенсивного типу, придатних для технологій зі щільною посадкою дерев, що дає змогу отримувати високі врожаї з одиниці площі, адаптованих до грунтово-кліматичних умов, зимо- та посухостійких, імунних до основних хвороб, з компактною формою крони і плодами високих смакових і товарних якостей, здатних до тривалого зберігання в різних умовах.
Наші сорти можуть вільно конкурувати з іноземними. Фото Володимира ЗAЇКИ
Робота за двома напрямами
Сорти інтенсивного типу, за словами директора інституту, кандидата сільськогосподарських наук Миколи Кучера, повинні поєднувати понад 30 господарсько-цінних ознак. Створення нових сортів яблунь тут ведуть здебільшого за двома напрямами: виведення столово-десертних сортів з прискореним циклом розвитку (зокрема колоноподібних), що плодоносять на однорічному прирості й придатні для технологій зі щільною посадкою дерев, та виведення столово-десертних сортів яблунь із підвищеною здатністю до кореневласного розмноження.
Уже створено і відібрано принципово нові елітні форми яблуні, що не потребують підщеп. Приміром, нові зимові сорти яблук Сапфір, Ровесник, Благодать, Власта, Даринка, Любава, Ювілейне, МІС за продуктивністю принаймні у 1,5 раза переважають кращі закордонні аналоги, а сорт Мавка уже дворічним забезпечує врожайність 55 тонн з гектара.
Як вважають науковці, нові сорти плодових і ягідних культур та технології їх вирощування може забезпечити високу ефективність виробництва продукції. Власне яблуко таки краще, не без підстав переконують спеціалісти.
А ціни кажуть про інше…
І все-таки попри гарний урожай плодових, за цінами на ринку та й у магазинах цього поки що не відчувається. За листопад яблука піднялися в ціні на 60—70 копійок за кілограм, що вважається нормальним для цієї пори року, адже на їхнє зберігання в холодну пору теж потрібні додаткові витрати.
