ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
09.04.14
№ 910/6215/14
Суддя Ломака В.С., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ОМО»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейс»
про стягнення 331 785,84 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ОМО» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейс» про стягнення 331 785,84 грн.
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ОМО» позовна заява про стягнення 331 785,84 грн. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказаного повного найменування сторін, їх поштовий адрес.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Зі змісту ст. 90 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Проте, позивачем вказані скорочені найменування ТзОВ фірма «ОМО», ТОВ «Плейс», а саме, організаційно-правових форм сторін, через що їх найменування у вказаній позовній заяві не можуть вважатися повними, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Крім того, пунктом 3 частини 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що на позивача покладається обов’язок додати до позовної заяви докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2012 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Отже, аналізуючи вищевикладене, для звернення до суду з позовною заявою, необхідно подати оригінал відповідного платіжного доручення про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем, в якості доказу сплати судового збору додано копію платіжного доручення № 1643 від 20.03.2014 р., що не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі і зумовлює наслідки передбачені п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, а саме, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно із ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців – це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.
Одночасно, згідно із ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як встановлено судом на підставі даних Єдиного державного реєстру інформаційного ресурсу http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, юридичною адресою відповідача є: 01015, м. Київ, вулиця Московська, будинок 37/2, офіс 3, однак позивачем надано докази, а саме: копії фіскального чеку № 3278 та опису вкладення в поштовий конверт б/н від 03.04.2014 р., які свідчать про надсилання позовної заяви з доданими до неї документами на адресу: 01015, м. Київ, вулиця Московська, будинок 37/2, офіс 2.
При цьому, позивачем не надано доказів, що станом на день звернення до суду з даним позовом, відповідач знаходиться за адресою на яку скеровано копію позовної заяви.
В зв’язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що позивачем не подано доказів надсилання на юридичну адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Дані обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статті 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя В.С. Ломака
