ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
Справа №910/9035/14
22.05.14
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехенерго"
Державного підприємства "Держекоінвест"
стягнення 56 331 410,90 грн.
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
не викликались
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертехенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Держекоінвест" про стягнення 56 331 410,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи за Договором про закупівлю від 27.06.2013 р. № 3003/06 на суму 91 238 762,36 грн., з яких відповідачем оплачено (авансовим платежем) лише 34 907 351,46 грн., в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 56 331 410,90 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. порушено провадження у справі №910/9035/14 та призначено розгляд справи на 04.06.2014 р.
19.05.2014 р. до господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт в межах розміру позовних вимог на грошові кошти, які знаходяться на рахунку відповідача.
Заява мотивована тим, що кошти виділені з державного бюджету України на оплату робіт позивача можуть бути витрачені відповідачем не за призначенням, а на оплату робіт інших підрядних організації.
Суд вважає, що вказана заява позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання ним умов Договору про закупівлю №3003/06 від 27.06.2013 р.
Позивач зазначає, що згідно з умовами Договору №3003/06 від 27.06.2013 р. ним було виконано та здано, а відповідачем прийнято роботи з капітального ремонту об’єктів соціальної сфери у АР Крим (тепло санація 23 об'єктів) на загальну суму 91 238 762,36 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).
В той же час, відповідачем було здійснено часткову оплату робіт у розмірі 34 907 351,46 грн.
У зв’язку із наявністю заборгованості у розмірі 56 331 410,90 грн. позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу (лист від 28.04.2014 р. №316), а відповідач у відповідь на вказаний лист повідомив, що має деякі складнощі зі сплатою заборгованості, а також, що відповідно до умов Договору, оплата здійснюється тільки при наявності коштів відповідного призначення на рахунку (лист №03-419/05 від 29.04.2014 р.). Крім того, відповідач у вказаному листі визнає наявність заборгованості та зазначає, що не відмовляється від взятих на себе грошових зобов’язань.
Фінансування робіт з капітального ремонту здійснюється відповідно до Плану заходів для реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій у період дії зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, за бюджетною програмою: «Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату» на 2013-2014 роки до якого увійшли, зокрема 23 проекти цільових екологічних (зелених) інвестицій з капітального ремонту об'єктів соціальної сфери в АР Крим, де позивачем виконувались роботи згідно Договору про закупівлю від 27.06.2013 р. № 3003/06.
Таким чином, планом заходів передбачено державне фінансування виконаних позивачем робіт.
Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд вбачає наявність зв’язку між зазначеними заходами забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти) і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову – забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума є значною, беручи до уваги те, що відповідач тривалий час неналежним чином виконує зобов’язання з оплати виконаних та переданих позивачем відповідачу робіт, фінансування яких здійснюється з Держаного бюджету України, обґрунтованим є припущення, що майно (кошти) відповідача можуть зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду.
Згідно з п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Таким чином, суд вважає заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку Державного підприємства "Держекоінвест" у межах суми 56 331 410,90 грн. обґрунтованою, а отже такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехенерго" про забезпечення позову задовольнити.
2. З метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти Державного підприємства "Держекоінвест" (01135, м. Київ, вул. Чорновола, 12; ідентифікаційний код 36939719) в межах суми 56 331 410,90 грн., що знаходяться на рахунку Державного підприємства "Держекоінвест" (01135, м. Київ, вул. Чорновола, 12; ідентифікаційний код 36939719) №35248101082029 в ГУ ДКСУ, м. Київ, МФО 820019.
3. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 22.05.2014 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 22.05.2015 р.
4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехенерго" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 44-Е; ідентифікаційний код 36143297).
5. Боржником за даною ухвалою є Державного підприємства "Держекоінвест" (01135, м. Київ, вул. Чорновола, 12; ідентифікаційний код 36939719).
Суддя Ю.О. Підченко
