ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10477/14-ц
провадження № 2/753/4615/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" вересня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Трусової Т.О.,
при секретарі Мінасян С.Г.,
з участю: позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника відповідачів ОСОБА_4, представника третьої особи Савченко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: комунальне підприємство "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва", про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, -
В С Т А Н О В И В:
В червні 2014 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування завданої залиттям квартири майнової шкоди в сумі 9008,40 грн.
Позов обґрунтований наступним. 1 лютого 2014 р. відбулося залиття належної ОСОБА_2 на праві власності квартири АДРЕСА_1. Згідно з даними акту комісії комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" залиття квартири позивача сталося з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2. Зі слів мешканців квартири АДРЕСА_2 причину залиття ліквідували власними силами. Комісія дійшла висновку, що мешканцям квартири АДРЕСА_2 необхідно привести в належний стан сантехнічне обладнання, інженерні мережі та вести постійний контроль за справністю сантехнічного обладнання. Для усунення наслідків залиття позивачем в травні-червні 2014 р. було проведено ремонт квартири на загальну суму 9008,40 грн.
В ході розгляду справи позивачем були заявлені вимоги і до другого співвласника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_7
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позов підтримали. Позивач пояснив, що згідно акту причина залиття належної йому квартири не встановлена, однак є очевидним той факт, що винуватцями залиття являються мешканці квартири АДРЕСА_2, у якій знаходилось джерело залиття, і які власними силами усунули його причину. Винуватість відповідачів у залитті доводиться і тим, що вони добровільно відшкодували шкоду мешканцям квартир №№ АДРЕСА_3 і АДРЕСА_4. Позивач послався на те, що відповідачі являються власниками і мешканцями квартири, у якій сталась аварія в системі водопостачання, а отже вони повинні відповідати за завдану ними шкоду солідарно.
Представник відповідачів ОСОБА_4 позов не визнав пославшись на неналежність доказів, покладених в обґрунтування позову. Вказав, що акт про залиття не відповідає вимогам Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держкомунгоспу № 76 від 17.05.2005 р. та листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 р. № 12/20-11-19765, оскільки його було складено у відсутність власників квартири АДРЕСА_2, а в акті не зазначені причини залиття та обсяги робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень, акт затверджено не начальником ЖЕД-204, а головним інженером, який не має повноважень на затвердження актів про залиття. Відповідачів жодного разу не повідомляли про залиття квартири позивача і не запрошували для складання акту.
Разом з тим представник відповідачів не заперечував факт аварійної ситуації в квартирі відповідачів, пояснивши, що 1 лютого 2014 р. у ванній кімнаті мав місце порив труби гарячого водопостачання на ділянці до лічильника, за яку несе відповідальність ЖЕД. В той день вдома була лише ОСОБА_7, аварійну службу вона не викликала, а запросила знайомого слюсаря, який наклав на пошкоджене місце хомут. Оскільки позивач до подачі позову жодних претензій до відповідачів з приводу відшкодування шкоди не пред'являв, відповідачі у квітні поміняли у квартирі труби.
Представник третьої особи Савченко Г.М. пояснила, що 1 лютого 2014 р. не надходило звернень в оперативну диспетчерську службу з приводу аварійної ситуації на мережах водопостачання в будинку АДРЕСА_1, і водопостачання в будинку не відключалося. За міркуванням представника третьої особи акт про залиття відповідає вимогам наказу Держкомунгоспу № 76 від 17.05.2005 р. і затверджений належною особою.
Заслухавши позивача, представників сторін і третьої особи, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_2, його дружині ОСОБА_8 та сину ОСОБА_3 в рівних частках (а.с. 2).
1 лютого 2014 р. вказана квартира, яка розташована на першому поверсі, була залита водою.
Згідно з даними акту, складеного комісією ЖЕД-204 6 лютого 2014 р., внаслідок залиття водою було пошкоджено опоряджувальні покриття стелі та стін житлової кімнати площею 11 кв.м. (а.с. 3).
Факт залиття квартири позивача підтверджується показаннями свідків: майстра ЖЕД-204 ОСОБА_9 та інженера по ремонту ЖЕД-204 ОСОБА_10, які пояснили, що 6 лютого 2014 р. під час огляду квартири АДРЕСА_1 вони виявили сліди залиття на стінах та стелі кімнати, що і зафіксували у складеному ними акті.
Згідно з приписами ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи зі змісту вказаних норм матеріального права та положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України, згідно яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач, заявляючи вимогу про відшкодування шкоди, повинен зокрема довести такі складові: протиправну поведінку відповідача; настання шкоди; вину завдавача шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою, а відповідач, якщо він заперечує проти позову, - відсутність вини у завданні шкоди.
На підтвердження винності і протиправності дій відповідачів та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою позивач посилається на акт про залиття від 6 лютого 2014 р., складений комісією ЖЕД-204 (а.с. 3).
Проте у вказаному акті причина залиття квартири позивача не зазначена, але міститься припущення про те, що джерело залиття знаходилась у вищерозташованій квартирі АДРЕСА_2, мешканці якої усунули причину залиття власними силами.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показали, що квартиру АДРЕСА_2 вони не оглядали, так як не змогли до неї потрапити, а ОСОБА_10 уточнила, що дані про причетність до залиття мешканців вищевказаної квартири були внесені до акту зі слів власника залитої квартири.
Доказів, що мешканці квартири АДРЕСА_2 викликались до ЖЕД-204 для ознайомлення з актом і його підписання, суду не надано.
Свідок ОСОБА_11 - слюсар сантехнік ЖЕД- 204, в суді пояснив, що ні квартиру позивача, ні квартиру відповідачів, він не оглядав, і висловив сумнів в тому, що акт підписаний особисто ним.
За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідачів про те, що при складанні акту були допущені істотні порушення вимог Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р., у зв'язку з чим відкидає дані вказаного акту в частині причин залиття як недопустимий доказ.
Встановлюючи причину залиття квартири позивача, суд виходить з наступного.
Представник відповідачів в суді визнав факт аварійної ситуації в квартирі відповідачів пояснивши, що 1 лютого 2014 р. у їх ванній кімнаті відбувся витік води внаслідок пориву труби гарячого водопостачання, і вказана обставина відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Жодних доказів, які б підтверджували, що пошкодження опоряджувальних покриттів квартири позивача мало місце внаслідок іншої аварійної ситуації, представник відповідачів не надав.
Також суду не надано доказів, що порив труби гарячого водопостачання у квартирі відповідачів мав місце на ділянці, за яку несе відповідальність житлово-експлуатаційна організація.
Натомість той факт, що пошкодження труби було усунуто без відключення водопостачання в усьому будинку, дає підстави вважати, що пошкодження труби мало місце на ділянці після лічильника, за яку несе відповідальність власник квартири.
Представник відповідачів не спростував і доводи позивача про добровільне відшкодування відповідачами шкоди мешканцям квартир №№ АДРЕСА_3, АДРЕСА_5, розташованих на другому та третьому поверхах, що також були залиті водою 1 лютого 2014 р.
Враховуючи наведене, суд вважає встановленим, що причиною залиття квартири позивача став порив труби гарячого водопостачання у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2, яка належить відповідачам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві власності в рівних частках (а.с. 28).
Відповідно до ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 ЦК України власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Таким чином суд вважає доведеним, що співвласники квартири АДРЕСА_2 своєю бездіяльністю, яка полягає в нездійсненні контролю за станом інженерних мереж та сантехнічного обладнання, допустили аварію в системі гарячого водопостачання, чим завдали позивачу майнової шкоди.
Згідно з приписами ст. 1192 ЦК України, яка встановлює способи відшкодування шкоди, суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На підтвердження розміру майнової шкоди позивачем надано договір про виконання ремонтно-будівельних робіт № 23 від 6 травня 2014 р., укладений з ТОВ «Форвардбуд», акт приймання виконаних будівельних робіт та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1 від 3 червня 2014 р. на суму 9008,40 грн. (а.с. 4-16).
Доказів, які б спростовували вартість виконання ремонтних робіт у квартирі позивача, представник відповідачів не надав, а тому суд вважає доведеним, що винною неправомірною бездіяльністю відповідачів позивачу завдано матеріальної шкоди в зазначеному розмірі.
Враховуючи, що шкоди завдано спільною бездіяльністю власників квартири, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1190 ЦК України відповідачі повинні відповідати перед позивачем солідарно.
Виходячи з наведеного, вимоги ОСОБА_2 суд вважає доведеними і обґрунтованими та задовольняє їх.
Оскільки позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії звільнений від сплати судового збору, суд відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України присуджує з відповідачів судовий збір в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_2 9008,40 грн. на відшкодування майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави судовий збір по 121,80 грн. з кожної.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
