КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16791/11 Головуючий у 1-й інстанції: Агафонов С.А.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.,
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.03.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та доплату до пенсії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та доплату до пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.03.2011 року позовні вимоги задоволено.
Крім того, постанову допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області, є непрацюючим пенсіонером, віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживає в зоні радіоекологічного відселення.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні радіоекологічного контролю, підвищується на одну мінімальну заробітну плату.
У відповідності до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з вищевказаними Постановами КМУ, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Разом з тим, при винесенні рішення, судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.
Оскільки судом першої інстанції не було зазначено межі суми стягнення, що визначені законом, рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Згідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області - задовольнити частково.
Абзац шостий резолютивної частини постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.03.2011 року - змінити, виклавши його наступним чином:
«Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць».
В іншій частині постанову - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
