Справа № 2-а-356/12
П ОС Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2012 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючий - суддя Кирилюк І.В. ,
при секретарі - Бєлоус В. В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Інспектора СОМДТП ВДАІ Шевченківського РУ старшого лейтенанта міліції Красуцького Дмитра Миколайовича про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Інспектора СОМДТП ВДАІ Шевченківського РУ старшого лейтенанта міліції Красуцького Дмитра Миколайовича (далі - відповідач, Інспектор), в якому просить визнати дії Інспектора СОМДТП ВДАІ Шевченківського РУ старшого лейтенанта міліції Красуцького Дмитра Миколайовича незаконними; скасувати постанову серії АО1 № 169866 від 06.10.2012 року у справі про адміністративне правопорушення; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що його було безпідставно зупинено, оскільки він не порушував Правил дорожнього руху України та їхав з дозволеною швидкістю, жодних доказів на підтвердження позиції Інспектора до протоколу долучено не було, отже, оскаржувана постанова є необґрунтованою.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2012 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Інспектора СОМДТП ВДАІ Шевченківського РУ старшого лейтенанта міліції Красуцького Дмитра Миколайовича про визнання дій протиправними та скасування постанови, справу призначено до судового розгляду та продовжено розгляд адміністративної справи на п'ять днів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви з викладених у ній підстав та просив її задовольнити.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи в порядку ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
За таких обставин, суд визнав за можливе провести розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 06.10.2012 року Інспектором СОМДТП ВДАІ Шевченківського РУ старшим лейтенантом міліції Красуцьким Дмитром Миколайовичем складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 № 020907 на підставі якого прийнято постанову про адміністративне правопорушення серії АО1 № 169866 від 06.10.2012 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в розмірі 255,00 грн.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, 06.10.2012 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Лексус», державний номер НОМЕР_1, рухався по вул.. Стеценко у м. Києві зі швидкістю 90 км/год., перевищивши дозволену швидкість на 30 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Радис» № 2027.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_2, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, позивач швидкість не перевищував, рухався зі швидкістю 60 км/год.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як визначено у п. 16.8 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої Наказом МВС від 27.03.2009 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 року за № 576/16592 (далі - Інструкція), при порушенні ПДР (за винятком розділів 8 (крім сигналу регулювальника), 10 - 18, 26, 27 та пункту 28.1 розділу 28) водіями транспортних засобів працівником підрозділу ДПС складається рапорт, у якому зазначаються місце, час, марка транспортного засобу, його колір, номерний знак, обставини скоєного порушення ПДР та стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачена відповідальність за його вчинення. Рапорт надсилається до відділу (відділення) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах за місцем реєстрації такого транспортного засобу. У таких випадках можливе використання спеціальних технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п. 20.1 Інструкції, технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями та методичними рекомендаціями про порядок їх використання.
Згідно п.п. 20.2.-20.5. Інструкції, працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну. З метою найбільш ефективного використання технічних засобів та приладів керівник підрозділу забезпечує їх застосування у дві, а за необхідності - і в три зміни. Відповідає за збереження технічних засобів та приладів особисто командир підрозділу ДПС або особа, яка виконує його обов'язки. На кожний технічний засіб чи прилад, який використовується підрозділом ДПС, заводиться окремий журнал обліку використання технічних приладів та технічних засобів. Він заповнюється командиром підрозділу ДПС, що видав прилад досвідченому підлеглому працівнику в справному стані. Керівництвом підрозділу ДПС щозміни проводиться звірка інформації електронного носія спеціального технічного засобу вимірювання швидкості руху з фактичною кількістю складених протоколів та постанов по справі про адміністративне правопорушення за перевищення встановленої швидкості руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження проходження приладом «Радис» № 2027сертифікації та проходження метрологічної повірки. Крім того, ні до протоколу про адміністративне правопорушення, ні під час судового розгляду справи відповідачем не додано доказів на підтвердження перевищення ОСОБА_2 дозволеної швидкості руху.
У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення АО1 № 169866 від 06.10.2012 року відповідач не надав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 3 ст. 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм вбачається, що постанова у справі про адміністративне серії АО1 № 169866 від 06.10.2012 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. винесена Інспектором СОМДТП ВДАІ Шевченківського РУ старшим лейтенантом міліції Красуцьким Дмитром Миколайовичем необґрунтовано, з порушенням норм чинного законодавства, відтак, підлягає скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання дій Інспектора СОМДТП ВДАІ Шевченківського РУ старшого лейтенанта міліції Красуцького Дмитра Миколайовича незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АО1 № 169866 від 06.10.2012 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, позивач також просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Відтак, вказані вимоги позивача про закриття справи є неналежним способом захисту, отже, не підлягають задоволенню.
При цьому, суд роз'яснює, що процедура закриття провадження у справі передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме, ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст..ст. 122, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 71, 105, 158-163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Інспектора СОМДТП ВДАІ Шевченківського РУ старшого лейтенанта міліції Красуцького Дмитра Миколайовича про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково. Визнати дії Інспектора СОМДТП ВДАІ Шевченківського РУ старшого лейтенанта міліції Красуцького Дмитра Миколайовича - незаконними.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АО1 № 169866 від 06.10.2012 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кирилюк І.В.
