Жилищный адвокат

Письменник Януш Леон Вишневський: «Якби не було нещасливого кохання — не було б і літератури»

    Письменник Януш Леон Вишневський: «Якби не було нещасливого кохання — не було б і літератури»Письменник Януш Леон Вишневський

    Один із найпопулярніших польських письменників, який проживає в Німеччині, автор відомого роману «Самотність у мережі» Януш Вишневський приїздив до Харкова на один із книжкових фестивалів. У видавництві «Азбука» вийшло майже 600 тисяч екземплярів його творів, і всі вони розійшлися, як гарячі пиріжки. Серед прихильників його таланту — люди різного віку, та чимало молоді. Письменник охоче спілкувався з ними, роздавав автографи й презентував українськомовні версії своїх найпопулярніших творів.

    Нині в доробку Януша Вишневського — 16 художніх книжок. Це вагомо для людини, яка присвятила своє життя науці і ніколи не збиралася заробляти на хліб письменництвом. Що змусило взятися за перо вченого-хіміка та про власну творчу кухню Януш Вишневський розповів у цьому інтерв’ю.

    — Пане Януше, як виникла ідея написати перший роман «Самотність у мережі», який став бестселером?

    — Я вже не пригадаю всіх подробиць, як саме відбувався весь цей процес, та добре пам’ятаю, що мені було сумно. Щоб дати раду цьому смутку, викликаному особистими переживаннями, написав історію з мого життя, але не про себе, а про людей, яких я любив, ненавидів і яких знав дуже близько. Головна героїня твору була моєю подругою, а головний герой — товаришем. Я слухав їхні сповіді як третя особа, але писав від себе, і складається враження, що це моя власна історія.

    Оскільки в книжці вона викладена ще й дуже емоційно, то ніхто, навіть і моя дружина, досі не вірить, що я написав не про своє кохання в Інтернеті. Хоч не можу сказати, що в мене не було в Інтернеті романів. Але саме ця історія — не про мене, адже там ідеться про прекрасного, ідеального чоловіка, якого не існує в реальному житті: сентиментального, мужнього і мудрого водночас. Я думав, що коли напишу цю книжку і прочитаю її, стану саме таким. (Сміється).

    Від початку я писав цей літературний твір для себе і не думав, що буду колись його публікувати. Але сталося так, що один із фрагментів надіслав своєму товаришу до Варшави і він, прочитавши його, настійно порадив відправити у видавництво. Я вагався, але врешті-решт відважився. Книжка вийшла друком у Польщі в 2001 році. Вона стала дуже популярною, і за нею навіть зняли фільм. Він зроблений на високому технічному рівні, але не здатний передати тих емоцій, які є в книжці.

    — Ви зіграли в ньому невеличку роль. Це був ваш перший досвід у кіно?

    — Я зіграв у цьому фільмі бомжа. Чому? Напевно, через те, що він говорить мало, і це дуже добре для мене, бо я не професійний актор. Хто бачив фільм, той знає, що він починається саме зі сцени з бомжем. Російську версію цього фільму планують зробити для телебачення, і вона складатиметься з чотирьох частин. Розраховую, що після цього фільм зможуть показати й на українському телебаченні. Сподіваюся, що в площині емоцій, на які завжди чекають люди, він буде кращим, ніж польський.

    — Пане Януше, а для кого ви пишете свої книжки в першу чергу: для себе чи для читача?

    — Знаю, що це егоцентрично, егоїстично, однак я пишу книжки для себе. А роблю це точнісінько, як ви читаєте, — мені завжди цікаво знати, що буде далі. Звичайно, в мене є певна схема, за якою обов’язково йтиму, але ніколи не знаю, що напишу в той чи той день. Це залежить від багатьох чинників — від музики, яку слухаю, вина, яке п’ю, від віршів, які прочитаю… Це може навіть залежати від кольору волосся жінки, з якою я їхав того дня в ліфті.

    У всіх моїх книжках багато замальовок із власного життя, однак перша книжка — найбільш автобіографічна, як і в будь-якого автора. Адже людина, яка щойно взялася за перо, ніколи не знає — чи продовжуватиме писати далі, чи, може, перша книжка буде й останньою в її житті. Мені пощастило продовжувати писати, бо я вчений і не маю проблем з уявою, а життя надзвичайно цікаве. До того ж я не кон’юнктурник, пишу тільки для себе і, вважаю, саме через це мої книжки подобаються людям. Жодне видавництво не може сказати мені, коли і в які терміни я мушу здати роботу. Завдяки цьому маю свободу. Мені не потрібно писати літературні твори, щоб заплатити за квартиру, вино чи подорожі. Гроші на життя заробляю писаниною, але дещо іншою — науковою.

    — Розкажіть хоча б трохи про свою наукову діяльність.

    — Я хімік, але ніколи не був у лабораторії, не робив реальних реакцій, а здійснюю їх тільки на комп’ютері, оскільки працюю у фірмі, яка має дуже велику базу даних хімічних сполук. Вони представлені на екрані монітора, і я роблю свої комп’ютерні програми для хіміків. Це дуже цікава робота, якою займаюся щоденно, і вона дає багато емоцій, які потім відображаю у своїх книжках. Адже хімія — це і є моя велика любов. Бо я більшою мірою — науковець. А письменником стаю лише в неробочий час. З 8.00 до 19.00 я щоденно працюю на фірмі, а ввечері пишу свої книжки допізна: інколи працюю до півночі, а буває й до третьої години ночі. Трапляється так, що сплю усього по чотири години на добу, і зі мною все, як бачите, добре. Якщо ж сказане перевести у цифрову площину, то 70% часу я віддаю компанії, а 30% — літературі.

    — Ви надто багато працюєте. Чи є у вас вільний час і як ви його проводите?

    — Я не вважаю написання літературних книжок роботою. Адже пишу у вільний від основної роботи час. Удень — програми, а ввечері — книжки. Вільного часу практично не залишається. Але написати книжку — це одна сторона медалі, а друга — її промоція. Тому мені доводиться багато подорожувати. Закриваю інколи очі і вгадую, куди поїду наступного разу. Як правило, всі ці поїздки відбуваються під час відпусток, адже компанію, в якій працюю, не цікавить моя літературна діяльність. Ось так і виходить, що я постійно в роботі. Через це, очевидно, нині самотній, адже важко уявити жінку, котра б хотіла жити з чоловіком, якого ніколи немає поруч. Бо щойно напишу свою книжку, її обо?в’язково потрібно представляти, а всі такі презентації, зрозуміло, проходять за участю автора. І я можу опинитися в будь-якій країні — Китаї чи, наприклад, в Україні, як сьогодні.

    — А що змусило вас виїхати до Німеччини?

    — Я залишив Польщу ще у 80-х роках минулого століття. Написав кандидатську дисертацію в Нью-Йорку і коли повернувся додому напередодні перебудови, це вже була інша Польща. Працював в університеті інформатиком і відчував, що перебуваю в музеї, де працюють комп’ютери, які можуть служити лише експонатами. Тож коли мене запросили в інститут у Франкфурті-на-Майні для більш раціонального використання потенціалу мого мозку, погодився. Думав, напишу наукову роботу і повернуся, але все затяглося, і ось уже 25 років проживаю у Німеччині. Хоч по-справжньому ніколи не виїжджав із Польщі. Так, живу в Німеччині — це хороша країна, — але не пориваю і з Польщею, бо це моя вітчизна.

    — У всіх ваших книжках головні герої, як правило, ідеальні чоловіки. Чи схожі ви хоча б на когось із них?

    — Ні, я нормальний чоловік з усіма чоловічими недоліками. У мене, наприклад, нормальний показник тестостерону в крові. Тож щоб бути ідеальним чоловіком, мені теж потрібно ще багато працювати над собою.

    — В одній зі своїх книжок ви дуже яскраво описуєте фотографію. А самі займаєтеся нею?

    — Не займаюся фотографією, а у моїй книжці справді йдеться не лише про Другу світову війну, а й про фотографію. Один її герой захоплюється фотосправою і зустрічається з іншим, який фотографує для «Нью-Йорк Таймс». Вони дуже талановиті люди, які вміють вихопити дуже важливу життєву мить. Саме таке вміння і відрізняє високопрофесійного фотографа від звичайної людини. Адже можна мати найкращий фотоапарат і при цьому не зробити жодного хорошого знімка. Щодо мене, то хотів би навчитися робити фотографії, і не лише на високому технічному рівні.

    — Пане Януше, зізнайтеся, у вашому житті було хоча б одне таке велике кохання, яке описуєте у книжках?

    — Це дуже особисте запитання. І я відповім на нього так: останнє кохання — завжди велике. А всі кохання, які ми не забуваємо, — це ще й нещасливі кохання. Та якби їх не було — не було б і літератури. Адже людям щасливим ніколи писати книжки, вони займаються своїм щастям, яке, як правило, нецікаве. Тому відомі і хороші романи — завжди про нещасливе кохання.

    — А коли завершуєте писати свій черговий роман і вже ставите в ньому останню крапку, з чим можете порівняти це відчуття: із щастям чи зі смутком?

    — І з тим, і з тим. Адже будь-яка написана книжка — як дитина, яку виростив, а потім настає час її віддавати. Це, звичайно, сумно і радісно водночас.

    — А що найбільше надихає на написання книжок?

    — Однозначно відповісти на це запитання неможливо. Це може бути музика, і не лише класична, а й сучасна, у тому числі й українська. Дуже важлива для мене поезія, яку обов’язково читаю перед написанням.

    — Легко помітити, що в усіх книжках ви стаєте на захист жінок. Чим завинили перед вами чоловіки?

    — Так, у моїх книжках жінки й справді кращі за чоловіків. Бо я вважаю (нехай пробачить мені сильна половина), що жінки — це краща частина людства. Природа наділила їх кращою хімією, не давши їм стільки тестостерону, відповідального за агресію і полігамію, а обдарувала окситоцином — прекрасним гормоном, який біохіміки пов’язують із будовою суспільних зв’язків і вірністю. Чоловіки не винні. Я описую їх такими, якими вони є. Дехто навіть вважає, що в книжці «Навіщо потрібні чоловіки?», яка свого часу наробила багато галасу, я розкриваю над ними рятівну парасольку. І мають рацію. Крім того, жінки, які більш емоційно висловлюють свої думки і так само емоційно переживають, — кращі для мене співбесідники, ніж чоловіки. Можливо, через те, що я довгий час мав дефіцит спілкування з жінками. У школі, де вчився, не було жінок. Потім в університеті, де опановував професію хіміка, навчалося лише сім дівчат із 47 студентів.

    — Пане Януше, кому зазвичай першому показуєте написану книжку?

    — Як правило, першими бачать мої книжки теж жінки. Бо переважна їх більшість працює у видавництвах редакторами. За всю літературну практику лише один раз працював із літредактором-чоловіком.

    — Ви сьогодні дуже відомий письменник. Чи впізнають вас на вулиці і як ставитеся до своєї популярності?

    — На щастя, я живу в Німеччині, де немає моїх книжок, оскільки я зробив усе для того, щоб їх там не було. Я хочу бути в Німеччині вченим, а в інших країнах — і вченим, і письменником. Люди, читаючи книжки, рідко розглядають фотографії авторів на звороті. Хоч одного разу, коли я прилетів у Санкт-Петербург, прикордонник, поглянувши на мене, сказав: «Ви написали книжку» і попросив мене її підписати. Але такі випадки в моєму житті трапляються дуже рідко.

    Світлана ГАЛАУР, «Урядовий кур’єр»

    ДОСЬЄ «УК»

    Урядовий Кур'єр

    Рейтинг: 4.8/5, основан на 25 голосах.


    Вам это будет интересно:

    ВСУ разъяснил некоторые вопросы допуска дела к производству и его рассмотрения

    На заседании Судебной палаты по гражданским делам 23 апреля 2014 года ВСУ принял постановление по делу № 6-30цс14, предметом которого был спор о восстановлении на работе, оплате вынужденного ...

    Про затвердження Порядку особистого прийому громадян у Державній інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерство інфраструктури України

    Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 415/22947 Про затвердження Порядку особистого прийому громадян у Державній інспекції України з безпеки на наземному транспорті

    Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 3 серпня 2012 року № 618, Міністерство охорони здоров'я України

    Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 3 серпня 2012 року № 618 З метою раціонального та цільового використання лікарського засобу "КРЕАЗИМ 10000" для лікування дітей, хворих на муковісцидоз, закупленого у централізованому порядку за кошти Державного бюджету України на 2012 рік( 4282-17 ) за бюджетною програмою КПКВК ДБ 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" на виконання заходів Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року ( 1065-17 ) в частині "Централізована закупівля медикаментів для дітей, хворих на муковісцидоз", на підставі листів: Державного підприємства для постачання медичних установ "УКРМЕДПОСТАЧ" від 10 жовтня 2012 року № УС-633, Головного управління охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації від 12 листопада 2012 року № 6725/16, Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2012 року № 01/6820-1, Головного управління охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації від 20 листопада 2012 року № вх.01/11-7799, Головного управління охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 20 листопада 2012 року № 3904/01-19/05, Головного управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 30 листопада 2012 року № 1-06-6219, управління охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21 листопада 2012 року № 13-7259/05, Головного управління охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації від 20 листопада 2012 року № 2/03-7959, Головного управління охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації від 19 листопада 2012 року № 02-6/8116, Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації від 20 листопада 2012 року № 03-683, управління охорони здоров'я Херсонської обласної державної адміністрації від 20 листопада 2012 року № 02-03-4131, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської обласної державної адміністрації від 21 листопада 2012 року № 03.01.2002/1732, Департаменту охорони здоров'я та цивільного захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації від 20 листопада 2012 року № 01/207, управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації від 20 листопада 2012 року № 01-07/5610, управління охорони здоров'я Севастопольської міської державних адміністрацій від 20 листопада 2012 року № 01-06/2879 стосовно додаткової потреби у вказаному лікарському засобі НАКАЗУЮ:

    транспортування та постачання теплової енергії Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг

    Про усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа"

    Консультации по недвижимости
    Адвокат по ЖКХ
    Рекомендовано !
    Киевские судебные решения

    №910/22831/14

    Судья: Васильченко Т.В.
    07.01.2015

    №757/24024/14-ц

    Судья: Цокол Л. І.
    07.01.2015
    Новости жилищных адвокатов
    Упрощено таможенное оформление для товаров, которые ...

    Упрощено таможенное оформление для товаров, которые не содержат озоноразрушающих веществ Отныне для субъектов хозяйственной деятельности, импортирующих и экспортирующих товары, в которых отсутствуют озоноразрушающие вещества, их таможенное оформление осуществляется без лицензии. ...

    На Черкащині працівники ДАІ затримали автомобіль ...

    На Черкащині працівники ДАІ  затримали автомобіль з 170 літрами прозорої рідини невідомого походження Днями, близько восьмої години ранку, під час несення служби на стаціонарному посту Золотоноша, інспектори взводу із забезпечення супроводження відділу ДАІ з обслуговування міста Черкаси, зупинили ...

    На Київщині нетверезий водій збив пішоходів та ...

    На Київщині нетверезий водій збив пішоходів та зник з місця ДТП Днями, близько о 20-й годині, в місті Васильків, невстановлений водій, керуючи автомобілем МОСКВИЧ 412, допустив наїзд на 27-річну місцеву мешканку та з місця пригоди зник. Жінка переходила проїзну ...

    Об Адвокате
    Вы супер!!! Все что делаете для всех пользователей вне всякого сомнения- необходимо!!!

    Большое спасибо создателям этого интернет проекта!!! Он действительно - находка! Дерзайте!

    Спасибо Вам за этот огромнейший труд, который Вы делаете каждый день для нас. Умнички!!!
    Публикации о недвижимости
    О налогообложении операции с недвижимостью ...

    О налогообложении операции с недвижимостью в Украине Сегодня, как и после принятия нового налога на недвижимость, эта тема широко обсуждается среди всех заинтересованных в этом ...

    Что лучше агент по недвижимости или адвокат

    Что лучше агент по недвижимости или адвокат Разграничение полномочий риелтора (агента), нотариуса и адвоката по вопросам недвижимости.

    fd88152c669729fa70f5fe095f45fa66