Заступник голови Донецької облдержадміністрації Олена ПЕТРЯЄВА
Торік представники Міністерства охорони здоров’я кілька разів побували в Донецькій області, де проінспектували організацію надання медичної допомоги в місцевих центрах первинної медично-санітарної допомоги. Загалом донеччани отримали високу оцінку проведеній роботі. Зокрема схвалення отримав підхід до створення нової моделі надання населенню медичної допомоги. А завдяки чому вдалося досягти істотних зрушень, розповідає заступник голови Донецької облдержадміністрації — начальник управління охорони здоров’я Олена ПЕТРЯЄВА.
Одна з найгостріших проблем — кадрове забезпечення в сільських районах. Фото з сайту lavra.ua
— Олено Борисівно, які пріоритетні напрямки медичної реформи були визначені на минулий рік і як вдавалося виконувати заплановане?
— Насамперед ми взялися за реорганізацію первинної медично-санітарної допомоги й екстреної допомоги, а також реалізацію Національного проекту «Нове життя — нова якість в охороні материнства та дитинства». Перед нами стояло чітке завдання: розширити мережу амбулаторій і ФАПів, щоб наблизити до населення медичну допомогу у віддалених житлових, промислових та сільських районах. Тісно співпрацювали з місцевою владою, і нині нам вдалося збільшити кількість амбулаторій: якщо 2011-го їх було 142, то наприкінці минулого року вже діяло 448 подібних пунктів.
Цього досягли в ході загальної реорганізації дільничних лікарень, об’єднання малопотужних поліклінік та створення амбулаторій на базі ФАПів, що обслуговують понад 1000 осіб місцевого населення. Крім того, відкривали й нові амбулаторії, які вже запрацювали в Маріуполі, Артемівську, Донецьку, Красному Лимані, Добропільському районі, інших населених пунктах області. Ще кілька амбулаторій у Макіївці, Донецьку та Першотравневому районі перевели у відремонтовані приміщення, розташовані дуже близько до місця проживання населення. А в Маріуполі взагалі вдалися до інноваційного кроку — вирішили використовувати так звані «блок-модулі», де є два кабінети лікарів, денний стаціонар на два ліжка, кімнати для фізіотерапії тощо. Причому ці медичні пункти заплановано облаштовувати в тих міських мікрорайонах, де ніколи не було амбулаторій. Тепер медики вестимуть тут первинний прийом пацієнтів та займатимуться профілактичною роботою.
— А з чого починали реорганізацію екстреної медицини?
— Провели велику організаційну роботу — об’єднали всі станції та пункти тимчасового базування і вивели їх на обласний рівень та під обласне управління і фінансування. Шляхом перерозподілу створили 28 станцій екстреної медичної допомоги, які обслуговують 45 адміністративно-територіальних одиниць Донеччини. Тож виконання викликів тепер відбувається без прив’язки до певної території. Певна річ, після переведення станцій на фінансування з обласного бюджету збільшилося виділення коштів на цю службу. Поступово вдалося придбати майже 150 сучасних автомобілів швидкої допомоги, а до кінця року станції отримали ще майже сотню автомобілів.
Процес реорганізації триває, та вже можна сказати, що попередні зусилля позитивно позначилися на оперативності надання допомоги населенню і в сільській місцевості, і в містах.
— Розкажіть про виконання програми «Місцевих стимулів», яка сприяє кадровому забезпеченню та підвищенню соціальної захищеності медиків.
— У всіх містах і районах Донеччини попередньо прийняли такі програми на 2012—2015 роки, якими передбачено різноманітні соціальні заходи: доплати до заробітку сімейних лікарів у вигляді фіксованої премії, забезпечення службовим та соціальним житлом тощо. У рамках програми «Місцевих стимулів» окремим пунктом є й навчання майбутніх медпрацівників за рахунок місцевих бюджетів, і тут уже є позитивні зрушення.
Наприклад, Краснолиманська міська рада уклала договір щодо навчання в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького 17 студентів. За кошти міського бюджету Макіївки на контрактній основі навчаються 6 студентів, трьох майбутніх медиків на подібних умовах готують завдяки сприянню Мар’їнської райдержадміністрації, цю ініціативу підтримати також у Добропільській райдержадміністрації, Горлівці і в Ялтинській селищній раді Першотравневого району.
Не секрет, розв’язати одну з найгостріших проблем — кадрову — в сільських районах без вагомої соціальної підтримки чи надання житла медичним працівникам дуже важко. Втім, у нас щодо цього вже є позитивні приклади, адже 2012 року медикам виділено три квартири в Горлівці, Новогродівці та Старобешівському районі. Також вдалося відремонтувати житло для сімейного лікаря у Мар’їнському районі, Урзуфська та Мелекінська сільські ради виділили земельні ділянки сімейному лікареві та лікареві-стоматологу, а в Макіївці хочуть переобладнати колишній гуртожиток у житло для медичних працівників.
Само собою, подбали й про підвищення заробітної плати медикам. Така можливість з’явилася після постанови Кабінету Міністрів про доплати фахівцям первинної ланки за кількісні та якісні показники роботи: зарплата лікарів збільшилася в середньому на 54%, середнього медперсоналу — на 60,2%.
Наполегливо шукаємо й інші шляхи фінансового стимулювання медиків: наприклад, провели обласний конкурс для медичних працівників первинної ланки. Кращих фахівців визначали в дев’яти номінаціях, переможці та призери отримали премії відповідно по 10,5 та 3 тисячі гривень.
— До речі, про кошти: як здійснюється фінансове забезпечення втілення в життя накресленого?
— Ремонт центрів первинної медично-санітарної допомоги, зміцнення їх матеріально-технічної бази та оснащення в Донецьку, Артемівську, Маріуполі, Горлівці, Краматорську, Шахтарську, в інших містах і районах відбувалися коштом місцевих бюджетів — всього було освоєно майже 8 мільйонів гривень. А ще на реорганізацію та підтримку первинної медичної ланки ми отримали цільову субвенцію з державного бюджету — 95 мільйонів гривень. Ці кошти дали змогу придбати 3744 одиниці медичного обладнання, 470 автомобілів «Нива», 273 велосипеди, 1516 автоматизованих робочих місць лікаря та 442 автоматизовані робочі місця медреєстратора, 72 сервери, провести комп’ютеризацію амбулаторій.
— Чи правда, що окремі моменти виконання донеччанами проекту «Нове життя — нова якість в охороні материнства та дитинства» можуть передбачати створення в обласному центрі школи передового досвіду?
— Не забігатимемо наперед, але питання про школу передового досвіду в Донецьку обговорюється. Йдеться про відкритий торік перинатальний центр, який почав працювати на базі існуючого регіонального центру охорони материнства та дитинства. Цей заклад оснащений найсучаснішим обладнанням, тут застосовують найновітніші технології. Погодьтеся, подібний досвід справді вартий вивчення колегами з інших областей.
ДОСЬЄ «УК»
Олена ПЕТРЯЄВА. Народилася 1956 року в Донецьку. Закінчила Донецький державний медичний інститут. Працювала дільничним лікарем-терапевтом, завідувачем поліклініки, заступником головного лікаря міської лікарні. З 2005 року — начальник управління охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації. З 2006 року — заступник голови Донецької облдержадміністрації.
НА ЧАСІ
Госпітальний округ об'єднає два райони
У Донецькій області після завершення першого етапу медичної реформи — створення нового механізму надання первинної екстреної та невідкладної допомоги — приступають до наступного етапу, що передбачає створення госпітальних округів. Одним із таких новоутворень стане експериментальний Добропільсько-Олександрівський госпітальний округ.
Порядок створення госпітальних округів торік затверджено постановою Кабінету Міністрів і відповідно до визначених Міністерством охорони здоров’я критеріїв оптимізації мережі закладів охорони здоров’я вони працюватимуть із розрахунку один округ на одну чи кілька адміністративних одиниць пілотного регіону з чисельністю населення від 150 до 350 тисяч осіб з урахуванням щільності розселення, статево-вікової структури, стану транспортних комунікацій, їх географічного розташування та позицій територіальних громад.
Рішення про створення Добропільсько-Олександрівського експериментального округу підтвердив голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький на виїзному засіданні комітету з економічних реформ, що відбулося в Добропіллі. А попередньо в області завчасно напрацювали критерії створення госпітальних округів, провели аудит ресурсів місцевих медичних установ вторинного рівня і розробили план-схему нових утворень. Безпосередньо до експериментального Добропільсько-Олександрівського госпітального округу увійдуть дві адміністративні території — Добропільський та Олександрівський райони протяжністю понад 90 кілометрів, де проживає 102 тисячі краян. В ході неминучих змін передбачено реорганізувати центральну міську лікарню Добропілля в медичний заклад інтенсивного лікування, а в Олександрівці незабаром пацієнтів прийматиме лікарня планового лікування.
Передувало виїзному засіданню урочисте відкриття у Добропіллі нового приміщення районного центру первинної медично-санітарної допомоги. За словами керівника Донеччини, те, що згадана установа вже розпочала надавати послуги населенню, є добрим прикладом державно-приватного партнерства. Приміром, завдяки вкладеним у центр коштам спонсорів у приміщенні зробили ремонт і придбали різноманітне медичне обладнання. Надалі за підтримки надходжень з обласного та місцевого бюджетів тут облаштують повноцінну лабораторію та сучасну амбулаторію. Загалом протягом року в Донецькій області заплановано відкрити ще 16 нових амбулаторій.
