11.08.2014 Справа № 756/10388/14-а
Унікальний № 756/10388/14-а
Справа № 2-а/756/423/14
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2014 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Васалатій К.А., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
28.07.2014 р. позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що є пенсіонером за віком. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2, який був учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС у період з 09.09.1988 р. по 08.12.1988 р., так як будучи військовослужбовцем був викликаний до військкомату та направлений на ліквідацію ЧАЕС.
18.11.2003 р. чоловік позивача - ОСОБА_2 було видано безстрокове посвідчення серії НОМЕР_1, як особи яка постраждала від аварії на ЧАЕС. Також 27.12.2004 р. її чоловіку було видано посвідчення серії НОМЕР_2 як інваліду 1 гр. із встановленням пільг як ветеранам війни - інвалідам війни. 25.01.2005 р. позивачу було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 із вказівкою, що причиною смерті є захворювання пов'язане із виконанням військових обов'язків по ЛНА на ЧАЕС.
21.03.2005 р. позивачу ОСОБА_1 була видана довідка Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської РДА що чоловік позивача має статус інваліда війни 1 гр. 14.02.2005 р. позивач отримала безстрокове посвідчення серії НОМЕР_3 як дружина померлого інваліда війни1 1 гр. , а 25.03.2005 р. позивач отримала посвідчення НОМЕР_4 - як дружина померлого ліквідатора 1 категорії, смерть якого пов'язана із Чорнобильською катастрофою. При цьому 31.10.2012 р. позивач ОСОБА_1 отримала довіку від відповідача щодо отримання нею пенсії за віком, а з 06.05.2012 р. із неї було знято дві доплати - підвищення подружжю померлих інвалідів війни та доплата до підвищення членам сімей померлих осіб. Із цього приводу позивач 28.04.2014 р. звернулась до керівництва відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва із проханням надати відповідь щодо знятих надбавок та 08.05.2014 р. отримала відповідь, що її померлий чоловік ОСОБА_2 не належить до числа інвалідів ВВВ та на неї не поширюється ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Томку позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача поновити виплату позивачу підвищення подружжю померлих інвалідів війни починаючи з моменту звернення, зобов'язати відповідача обчислити та виплатити позивачу підвищення подружжю померлих інвалідів війни за період з 06.05.2012 р. до моменту звернення, зобов'язати відповідача обчислити та виплатити позивачу доплату до підвищення членам сімей померлих осіб за період з 06.05.2012 р. до моменту звернення.
Ухвалою суду від 29.07.2014 р. відкрито скорочене провадження по розгляду даної справи. На момент винесення рішення від представника відповідача надійшли заперечення щодо відмови у позові.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи отримані докази суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2, який був учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС у період з 09.09.1988 р. по 08.12.1988 р., так як будучи військовослужбовцем був викликаний до військкомату та направлений на ліквідацію ЧАЕС.
У відповідності до ст. 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" членам сімей, зазначеним у п. 1 ст. 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів ВВВ, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Як вбачається з ч. 1 ст. 10 даного Закону сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів;
Як з'ясовано судом, 18.11.2003 р. чоловік позивача - ОСОБА_2 було видано безстрокове посвідчення серії НОМЕР_1, як особи яка постраждала від аварії на ЧАЕС. Також 27.12.2004 р. її чоловіку було видано посвідчення серії НОМЕР_2 як інваліду 1 гр. із встановленням пільг як ветеранам війни - інвалідам війни. 25.01.2005 р. позивачу було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 із вказівкою, що причиною смерті є захворювання пов'язане із виконанням військових обов'язків по ЛНА на ЧАЕС.
Як вбачається із ст. 7 Закону до інвалідів війни належать також і інваліди з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
У відповідності до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці - особи, які проходять військову службу. А у відповідності до ч. 4 ст. 2 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу" видами військової служби є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Як вбачається з матеріалів справи, підтвердження щодо проходження військової служби чоловіком позивача ОСОБА_2 у період з 09.09.1988 р. по 8.12.1988 р. відсутнє, але є дані щодо перебування останнього у вказаний період на виконанні робіт з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.
Як вбачається із ст. 15 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отож, зважаючи на викладене суд вважає, що чоловік позивача до осіб, які належать до учасників війни, як того вимагає ст. 9 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не відноситься, що і є підставою відмови у позові.
Зважаючи на вищенаведене, відповідно до Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2, 17, 69, 71, 99, 158, 159, 160, 162, 163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. - задовольнити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя К.А. Васалатій
