Справа № Провадження №22-ц-5132/12 22-ц/1090/6951/12 Головуючий у І інстанціїМікуліна А.В.Категорія54Доповідач у 2 інстанції Семенцов29.11.2012 ____________________________________________________________________________________
УХВАЛА
Іменем України
19 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Воробйової Н.С.,
суддів: Семенцова Ю.В., Ігнатченко Н.В.,
при секретарі: Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс Банк» про визнання дій такими, що не відповідають вимогам закону, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2012 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 13.08.2007 року між нею та АКБ «Правекс Банк» був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надає кредит в іноземній валюті на загальну суму 91000 доларів США для споживчих цілей зі сплатою 13,99 % річних за користування кредитом. Через невиконання банком вимог закону щодо надання повної, своєчасної та достовірної інформації про послугу, що є предметом договору, банком було допущено істотне порушення її прав як споживача фінансових послуг. Також зазначала, що кредитний договір має містити графік платежів щодо сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутних послуг та інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом. Тому просила визнати дії відповідача при укладанні кредитного договору № 415-005/07Ф від 13.08.2007 року такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 08 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим у зв'язку з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 13.08.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 415-005/07Ф (а.с. 3-8). До кредитного договору було додано додаток № 1 - пам'ятка для клієнта (при отриманні кредиту для споживчих цілей) за програмою кредитування фізичних осіб під заставу/іпотеку майна під заставу нерухомого майна - кредит (а.с. 9-10). Також до договору було додано додаток про орієнтовні витрати при оформленні, користуванні та повному погашенні кредиту під заставу нерухомого майна (а.с. 32-34). Згідно п. 1.1., 1.2. кредитного договору банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті на загальну суму 91000 доларів США для споживчих цілей, строком з 13.08.2007 року до 13.08.2014 року зі сплатою 13,99 % річних.
Згідно п. 10.7. кредитного договору шляхом укладання та підписання позичальником даного договору позичальник підтверджує факт письмового повідомлення його банком про умови надання кредиту, а також про відсотки, тарифи, комісії та інші елементи вартості кредиту за даним договором згідно п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про що також засвідчено позивачем у письмовій формі у договорі. Пунктом 10.8. кредитного договору визначено, що шляхом укладення та підписання позичальником даного договору, позичальник бере на себе обов'язки сплачувати всі збори, відсотки, тарифи та інші елементи вартості кредиту за даним договором (а.с. 7-8).
Позивач, будучи вільним у виборі контрагента, обрала для себе фінансову установу, яка надавала відповідні фінансові послуги, тобто відповідача. Сторони погодили між собою умови договору про надання споживчого кредиту, відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, на що вказують їхні підписи в договорі. Отже, волевиявлення сторін було вільним та направленим на отримання реальних наслідків договору про надання споживчого кредиту, а саме зі сторони позивача - на отримання кредиту, а зі сторони відповідача - повернення виданих коштів та отримання прибутку у виді плати за користування кредитом. Також сторонами договору була погоджена відповідальність за невиконання умов договору про надання споживчого кредиту.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що умови кредитного договору відповідають вимогам закону, і позивач, підписуючи його, підтвердила власне погодження з його умовами, а також з того, що позивачем пропущений загальний трирічний строк позовної давності для звернення до суду за захистом свої порушених прав та інтересів, оскільки позивач довідалася про порушення свого права 13.08.2007 року під час укладення кредитного договору, а позов було подано до суду лише у квітні 2012 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, так як він відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
До спірних правовідносин, які виникли у зв'язку з укладенням сторонами кредитного договору, застосовуються правила загальної позовної давності, визначені ст. 257 ЦК України.
У день укладення сторонами кредитного договору 13.08.2007 року розпочався перебіг трирічного строку позовної давності для звернення до суду з позовом, враховуючи, що саме в день укладення договору позивач довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач довідалася про порушення свого права з часу ухвалення Конституційним Судом України рішення № 15-рп від 10.11.2011 року у справі № 1-26/2011 за конституційним зверненням ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) є такими, що не заслуговують на увагу та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що внаслідок укладення договору про надання споживчого кредиту, права позивача не були порушені відповідачем. Тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності, застосування якого можливе судом у разі порушення цивільного права або інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом.
В апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростували висновків суду, викладених в рішенні. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді:
