АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/11488/13 Справа № 2/202/719/2013 Головуючий у 1 й інстанції - Шклярука Д.С. Доповідач - Єлізаренко І.А. Категорія 57
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Михайловської С.Ю., Чубукова О.П.
при секретарі - Сінченко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Індустріальний відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Індустріальний відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що виконавчий напис від 06 грудня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 9595, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, яким запропоновано звернути стягнення на рухоме майно: автомобіль «Hyundai Tucson», 2008 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить їй на праві власності, є таким, що не підлягає виконанню, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яким не передбачає звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, також як і не відповідає ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», оскільки сума заборгованості зазначена у виконавчому написі є спірною і не відповідає дійсності. Тому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 06 грудня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 9595, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, яким звернуто стягнення на рухоме майно: транспортний засіб, саме автомобіль «Hyundai Tucson», 2008 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить їй на праві власності.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 06 грудня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 9595, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, на договорі застави автотранспортного засобу № РСL-310/081/2008 від 20 березня 2008 року укладеному між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», яке відступило право вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволені її позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи 20 березня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № CL -310/081/2008 відповідно до якого ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 22418 доларів США, строком до 20 березня 2015 року для придбання автотранспортного засобу - автомобіля «Hyundai Tucson», 2008 року випуску н/з НОМЕР_1 (а.с.93).
У забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором 20 березня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу№ РСL-310/081/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала у заставу банку придбаний нею у власність автомобіль «Hyundai Tucson», 2008 року випуску, н/з НОМЕР_1 (а.с.12-13).
Право вимоги за вищевказаним договором застави було придбано ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за договором про відступлення права вимоги від 20 липня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром № 5127 (а.с.118-124).
06 грудня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис на підставі поданої ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заяви, згідно якого звернуто стягнення на рухоме майно: транспортний засіб, а саме автомобіль «Hyundai Tucson», 2008 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.89). До заяви відповідачем було надано договір застави транспортних засобів, договір кредиту, розрахунок суми заборгованості по кредитному договору, претензія на адресу боржника із вимогою про усунення порушень у зв»язку із невиконанням умов кредитного договору (а.с.90-124).
11 жовтня 2012 року постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 34683028 з виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса (а.с.7).
У відповідності до ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зміни до якої набрали чинності 15 жовтня 2011 року у відповідності до Закону України №3795 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Відповідно Перехідних положень Закону України №3795 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», де в п.2 вказано, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.
За таких обставин, враховуючи, що кредитний договір між банком та позивачем ОСОБА_2 було укладено 20 березня 2008 року, тобто до набрання чинності Закону України №3795 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», суд своїм рішенням правильно задовольнив позовні вимоги позивача.
Доводи апеляційної скарги стосовно обґрунтованості вчиненого нотаріусом виконавчого напису є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
