Справа № 752/1686/14-к
Провадження №: 1-кп/752/139/14
УХВАЛА
підготовчого судового засідання
07.02.2014 р. м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Дідик М. В.,
при секретарі Гайдамаці Д.Л.
провівши в приміщенні суду в м. Києві підготовче судове засідання за кримінальним провадженням № 12013110010013120 на підставі угоди про визнання винуватості відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Азербайджану, громадянина Азербайджану, одруженого, офіційно не працюючого, з освітою вищою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
обвинуваченого за ст. 231 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора Пащенка Д.А. ;
обвинуваченого ОСОБА_2
В С Т А Н О В И В :
До Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, обвинуваченого за ст. 231 КК України з угодою про визнання винуватості.
Як зазначено в обвинувальному акті, відповідно до статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-ІИ - інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Так, ОСОБА_2, 23.10.2013, приблизно о 15.00 годині, перебуваючи у невстановленому місці у місті Києві, у ході спілкування з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_3, який повідомив, що він, спільно з іншими особами займається зняттям грошових коштів з рахунків клієнтів банківських установ, шляхом встановлення на програмно-технічному комплексі, що надає можливість держателю спеціального платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями одержання коштів у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу - банківського автомату, пристроїв, що дають можливість отримати та зберегти на електронному носії інформації, візуальних даних, що становлять банківську таємницю, зокрема, ПІН-коді до спеціальних платіжних засобів - платіжних карток.
Внаслідок чого, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення умисних дій, спрямованих на отримання відомостей, що становлять банківську таємницю, з метою використання таких відомостей. З метою реалізації даного умислу, він вступив у злочинну змову з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_3. Розприділивши між собою ролі, згідно яких, ОСОБА_2 мав отримати дані, що становлять банківську таємницю, зокрема, ПІН-коди до спеціальних платіжних засобів, які були отримані внаслідок роботи електронного блоку, який являється портативною відеокамерою, що здійснює автономну фіксацію та збереження на флеш-накопичувачі візуальної інформації у вигляді файлів відеозапису.
Того ж, дня, приблизно, о 15.30 годині, перебуваючи по проспекту Науки, 5 у місті Києві, ОСОБА_2, реалізуючи власний злочинний умисел, спрямований на вчинення умисних дій, спрямованих на отримання відомостей, що становлять банківську таємницю з метою використання таких відомостей, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_3, шляхом демонтування металевої планки, на якій був встановлений електронний блок, який являється портативною відеокамерою, що здійснює автономну фіксацію та збереження на флеш-накопичувач візуальної інформації у вигляді файлів відеозапису. Шляхом особливостей встановлення металевої планки, що дозволяло об'єктиву портативної відеокамери фіксувати візуальну інформацію про набір на пристрої вводу даних (клавіатурі) банківського автомату ПІН-кодів держателями спеціальних платіжних засобів.
Одержавши відомості, що становлять банківську таємницю, ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції.
Відповідно до заяви директора департаменту інформаційної безпеки ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" шкода, завдана, внаслідок злочинної діяльності становить 99 050,00 гривень.
Дії обвинуваченого було кваліфіковано за ст. 231 КК України, тобто отримання відомостей, що становлять банківську таємницю з метою використання таких відомостей, що спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності.
Під час досудового розслідування між підозрюваним та прокурором було укладено угоду про визнання винуватості.
Прокурор та підозрюваний, досягли угоди на умовах, що підозрюваний зобов»язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сприяти розслідуванню кримінального провадження у з»ясуванні обставин вчинення кримінального правопорушення особою, відносно якої виділено матеріали кримінального провадження.
Сторони погоджуються, на призначення ОСОБА_2 покарання за ст. 231 КК України, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Прокурор просив затвердити угоду на визначених з ОСОБА_2 умовах. Зазначив, що фактично банку збитки не були завдано, незважаючи, що в обвинувальному акті відмічено, про завдання збитків банку на загальну суму 99050 грн. На його погляд, істотна шкода банку полягає у зняття інформації, а збитки будуть по іншому кримінальному провадженню щодо особи, матеріали відносно якої виділені.
Обвинувачений просив затвердити угоду. Пояснив, що лише зняв планку з банкомату, де, як йому пояснювали, містилася певна інформація і його зразу затримали.
Ознайомившись з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості, вислухавши думку сторін , суд прийшов до висновку, що в затверджені угоди слід відмовити.
В обвинувальному акті зазначено, що відповідно до заяви директора департаменту інформаційної безпеки ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», шкода, завдана в наслідок злочинної діяльності становить 99050 грн. В той же час відмічено, що потерпілих у справі немає.
Відповідно до вимог ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов»язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви.
Крім того, слід також відмітити, що обов»язковою ознакою об»єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 231 КК України є спричинення істотної шкоди юридичній особі і злочин є закінченим з моменту спричинення істотної шкоди.
Враховуючи існування заяви про заподіяння шкоди, про яку іде мова в обвинувальному акті, та з врахуванням особливостей об»єктивної сторони складу злочину передбачено ст. 231 КК України, в частині спричинення істотної шкоди, в кримінальному провадженню є потерпілий, - ПАТ «Райфайзен Банк Аваль».
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Суд, згідно вимог ст. 474 КПК України, перевіряючи угоду, встановив, що умови угоди суперечать вимогам КПК, що є підставою відмови в затвердженні угоди.
А тому, слід закрити судове провадження у кримінальному провадженні на підставі угоди і відмовити в затвердженні угоди та повернути матеріали прокурору для кримінального провадження, враховуючи, що угода була укладена на стадії досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 314,468-474 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у затверджені угоди укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2 про визнання винуватості.
Закрити судове провадження у кримінальному провадженні на підставі угоди та повернути матеріали прокурору прокуратури Голосіївського району м. Києва для кримінального провадження, враховуючи, що угода була укладена на стадії досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дідик М.В.
