Справа № 2603/197/12
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
21.05.2015
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» (далі відповідач) про захист прав споживача фінансових послуг, повернення депозитного внеску та нарахованих відсотків, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, уточненою в процесі судового розгляду, в якій просив стягнути з відповідача на його користь вклад, який знаходиться на депозитному рахунку та нараховані відсотки.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що уклав з відповідачем депозитний договір строкового банківського вкладу, відповідно до якого передав, а останній прийняв грошову суму у розмірі 15 000 грн. строком на три місяці з виплатою 28% річних. За закінченням терміну позивач звернувся з метою отримання вкладу, однак запропоновано укласти додаткову угоду, якою було продовжено строк повернення депозитного вкладу до 28 листопада 2009 року, однак вклад не повернуто.
До суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти розгляду справи в порядку заочного провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с. 20)
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать лист з відміткою про отримання повідомлення. (а.с. 26)
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо відомостей про права та відносини сторін, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до ст.ст. 224-227 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення, про що не заперечував позивача.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 28 січня 2009 року між сторонами укладено депозитний договір, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв грошову суму в розмірі 15 000 грн. строком до 28 квітня 2009 року, зі сплатою 28 % річних.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався повернути вклад за закінченням терміну дії. Однак в порушення зобов'язань за договором вклад не повернуто.
28 квітня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до якої відповідач зобов'язався виплатити позивачу його депозитний вклад в розмірі 15 000 грн. не пізніше 28 листопада 2009 року зі сплатою відсотків за користування коштами згідно з договором про внесок на депозитний рахунок від 28 січня 2009 року.
Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського внеску незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Отже, відповідач зобов'язаний повернути суму вкладу на першу вимогу вкладника, а відмова від такої видачі є неправомірною.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до Закону України «Про кредитні спілки», вклади (внески) членів кредитної спілки на депозитні рахунки належать членам кредитної спілки на правах приватної власності. Кожен член кредитної спілки має право отримати належні йому вказані кошти
Депозитним договором передбачено строк дії договору три місяці, додатковими угодами продовжено строк дії вкладу до 28 листопада 2009 року.
Тобто строк договору скінчився, оскільки позивач не вчиняв дій щодо його продовження.
Відмова кредитної спілки повернути вкладнику його кошти порушує права вкладника та умови укладеного між сторонами договору.
Відповідач порушив умови договору в частині неповернення депозиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 16 050 грн., з яких 15 000 грн. - сума депозиту; 1 050 грн. - відсотки - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 10, 15, 30, 60, 212-215, 224 - 233 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 536, 610-612, 629, 1058, 1060 ЦК України, ст. Закону України «Про банки та банківську діяльність», «Про кредитні спілки», суд, -
В И Р І Ш И В
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу з урахуванням відсотків у розмірі 16 050 грн.
Стягнути з КС «Тринадцята зарплатня» на користь держави судовий збір в розмірі 214,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя
