КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-40137/11 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
УХВАЛА
Іменем України
"02" листопада 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівПетрика І.Й., Борисюк Л.П., Собків Я.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області про зобов'язання вчинити певні дії , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС та є інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС.
У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991р. № 796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Статтею 50 Закону України № 796-XII визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, зокрема: інвалідам ІІ групи -75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України № 796-XII, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Всупереч ст. ст. 50 та 54 Закону України № 796-XII, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному, відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 та від 16.07.2008 р. № 654.
З огляду на те, що Закон України № 796-XII має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 та від 16.07.2008 р. № 654, колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії в розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області -залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
