Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 299/1995/13-ц
Категорія 26
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
09.08.2013 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі С.С.Онисько, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,
В С Т А Н О В И В :
Позивач- ПАТ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави у зв»язку з тим, що між позивачем та відповідачем 20.01.2006р. був укладений кредитний договір №MKOHAR01371495, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі9.044,00 Євро, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.01.2011р. для купівлі автомобіля та оплату разових страхвоих платежів.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що свої зобов'язання за кредитним договором він виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі, але відповідач, в порушення умов кредитного договору не виконав свої зобов»язання і станом на 10.04.2013р. заборгованість відповідача становить 6.370,36 Євро, з яких: основний борг - 2.031,31 Євро, 2.186,92 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2.152,13 Євро- пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором.
Крім цього, зобов'язання відповідача за кредитним договором також забезпечено договором застави від 30.01.2006р., згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль «ВАЗ», модель 21104, 2005 р.в., р.д.н. НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, а відтак позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного транспортного засобу позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, та відповідно стягнути з відповідача і судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з»явився, проте в порядку вимог ст.158 ЦПК України подав до суду письмове клопотання від 09.07.2013р. про проведення судового засідання по справі без участі представника позивача та вказав, що позовні вимоги підтримає повністю та просить їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання по справі не з'явився з невідомих для суду причин, хоча він судом належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, заяв про причини своєї неявки та клопотань про перенесення слухання справи до суду не подав, а тому суд вважає, що відповідач належно повідомлений про час і місце слухання справи, а відтак розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, які є достатніми з винесеням заочного рішення відповідно до вимог ст.224-226 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв»язку, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними і їх слід задовольнити, виходячи з наступного.
Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.57-66 ЦПК України. У відповідності до вимог ст.ст.10,11,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні на підставі належних та достовірних доказах встановлено, що між сторонами 20.01.2006р. був укладений кредитний договір №MKOHAR01371495, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі9.044,00 Євро, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.01.2011р. для купівлі автомобіля та оплату разових страхвоих платежів.
З матеріалів справи також встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, але відповідач, в порушення умов кредитного договору не виконав свої зобов»язання і станом на 10.04.2013р. заборгованість відповідача становить 6.370,36 Євро, з яких: основний борг - 2.031,31 Євро, 2.186,92 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2.152,13 Євро- пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором. Окрім цього, зобов'язання відповідача за кредитним договором також забезпечено і договором застави від 30.01.2006р., згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль «ВАЗ», модель 21104, 2005 р.в., р.д.н. НОМЕР_1, що належить йому на праві власності.
Отже, після укладення цих договорів між банком та відповідачем виникли зобов»язальні відносини, які регулються нормами зобов»язального права та положеннями укладених договорів про надання споживчого кредиту та про заставу.
Зокрема, відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.
Між тим з матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач станом на 10.04.2013р. зобов»язання за кредитним договором не виконує, оскільки кредит та проценти за договором не повертає, зокрема існує значна заборгованість - 6.370,36 Євро, а предмет застави в банк не передає.
Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засідання фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами ЦК України та нормами Закону України «Про заставу».
Відповідно до ст.ст.526,530 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, якщо у зообов»язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання (ст.625 цього Кодексу). Зобов»язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
У разі невиконання зобов»язання (ст.589 ЦК України), забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданим порушенням зобов»язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв»язку із пред»явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст.590 ч.2 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов»язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов»язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, договором застави (ч.ч.11,6 ст.20 вказаного Закону).
Крім того, п.2.1.1. Договору застави передбачено, що звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.
Відповідно до ст.28 ч.2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов»язанння боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається не виконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останій зобов»язаний на вимогу обтяжувала негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувала. Аналогічна вимога міститься і в договорі застави.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач вимогою від 25.02.2013р. за №30.1.0.0/2 а.с.11, яку отримано відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, попередив відповідача в порядку, передбаченому Закону України «Про заставу» про звернення стягнення на предмет застави, а також те, що допущене порушення забезпеченого заставою зобов'язання залишається не усунутим, а відтак суд вважає, що при таких обставинах заставодержатель- позивач ПАТ «Приватбанк» має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач, в порушення умов як кредитного договору, так і договору застави, та в порушення ст.526,530,589,590 ЦК України, не виконав свої зобов'язання перед позивачем по погашенню наданого йому кредиту позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави легкового автомобіля марки «ВАЗ 21104», р.н. НОМЕР_1, що належить відповідачу на праві власності шляхом продажу вказаного автомобіля позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Суд також вважає, що судові витрати по справі, які поніс позивач, слід стягнути з відповідачів в солідарному порядку, оскільки відповідно до вимог ст.88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. В даному випадку відповідно до платіжних доручень від 16.12.2012р. а.с.1 позивач сплатив 352,54 грн. судового збору.
На підставі наведеного відповідно до вимог ст.ст.526,527,530,589,590,599,625,629 ЦК України, ст.ст.33,35,38 Закону України «Про заставу» та керуючись ст.ст.8,10,60, 212,213,214,215,224-226 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави- задовільнити повністю.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MKOHAR01371495 від 30.01.2006р. звернути стягнення на предмет застави: легковий автомобіль марки «ВАЗ», модель 21104, 2005 р.в., р.д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності шляхом продажу вказаного автомобіля позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН-НОМЕР_2) понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі 98,63 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 10-ти днів з дня його винесення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
ГоловуючийА. А. Надопта
