Голова Комітету із запобігання проведенню недобросовісних валютних операцій Нацбанку Юрій ГОРШКОВ
Нещодавно при Національному банку України було створено Комітет із запобігання проведенню недобросовісних валютних операцій. Так що сама назва говорить, чим повинен займатися цей орган. Два тижні тому його голова Юрій Горшков заявив про те, що в Україні треба ввести 15%-ний збір на продаж валюти населенням і це буде головним ударом по валютних спекулянтах. Однак суспільство і чимало експертів критикують ці намагання, які вже сформовано в окремий законопроект і розгляд якого було не так давно відкладено.
Що ж це за податок і навіщо його вводити в країні? Чим займатиметься комітет і які його основні шляхи розвитку? На ці та інші запитання кореспонденту «УК» надав відповідь Юрій ГОРШКОВ.
Не обмінюйте гроші поза обмінниками, адже це ризик і штраф. Фото Володимира ЗАЇКИ
— Пане Юрію, зрозуміло, що першим та найголовнішим питанням, що стосується вашої компетенції та хвилює всіх без винятку пересічних людей, буде можливість введення 15%-ного збору з продажу валюти населенням. Скажіть, ви не боїтеся соціальних викликів у суспільстві, якщо такий законопроект буде схвалено парламентом, адже суспільство, включаючи багатьох банкірів, налаштоване гостро проти такого збору?
— Якщо ми розглянемо ситуацію, яка була минулого тижня, і ситуацію, яка вже склалася цього тижня після докладних роз’яснень Національного банку стосовно цього законопроекту, то побачимо, що населення якраз уже не висловлює якихось негативних думок щодо нього. Люди розуміють, що цей законопроект спрямований передусім на боротьбу зі спекулянтами, які, у свою чергу, по суті забирають у них чесно зароблені гроші.
— Чому Нацбанк у цьому питанні не дослухається до експертів банківського ринку високого класу, які не погоджуються із введенням в життя такого податку?
— Треба враховувати те, що інформація про цей законопроект з’явилася досить несподівано. До більшості політиків вона була доведена в спотвореному варіанті. Відповідно, саме цим і пояснюється така реакція. В принципі жоден із фахівців, з якими спілкувався я або мої колеги, після того, як ми й ініціатори цього законопроекту ретельно пояснювали його суть і як він працюватиме, — не висловлював щодо нього яких-небудь негативних оцінок.
Усі добре розуміють, після отримання повного обсягу інформації, що цей законопроект справді спрямований на захист інтересів простих громадян. Так, для спекулянтів це буде не те, що не зручно, це фактично повністю знищує їх сферу діяльності. Але це правильно, так і повинно бути.
— Роз’ясніть, будь ласка, чому, як ви пояснювали раніше, цей податок у першу чергу вдарить по валютних спекулянтах, а не по пересічних людях, які тримають свої заощадження, не знаючи, якими будуть перспективи завтрашнього дня, саме у валюті?
— У нас стандартно під вибори народ починає переживати, що щось станеться з національною валютою, хоча практика вже неодноразово показувала, що надзвичайного нічого не відбувається. Ті коливання, які йдуть на ринку, вписуються з величезним запасом у загальноприйняті економічні норми.
Так-от, напередодні цих подій починають з’являтися статті псевдоекспертів, що все пропало, курс буде 12. Чому — не зрозуміло. Ніяких пояснень, ніяких економічних виcновків. Інформація якщо і з’являється, то псевдоекономічна. І знову ж таки, вона з’являється в жахливо обрізаному та спотвореному вигляді, і судити за нею про реальний стан ситуації в економіці абсолютно неможливо.
Оскільки тема курсу у нас традиційно популярна, її, природно, починають розкручувати засоби масової інформації, передруковувати, йдуть заяви по радіо, періодично потрапляють в новини на телебачення. Тобто так чи інакше, вся ця інформація доходить до простого народу. Відповідно, люди переживають за свої заощадження, накопичення. Починає зростати ажіотаж навколо іноземної валюти.
Трохи пізніше з’являється заява про те, що, так, звичайно, 12 не буде, але 10 — залізно, все пропало, із завтрашнього дня ми неухильно бачитимемо зростання курсу. Природно, хтось більше схильний до паніки, хтось менше, люди кидаються купувати.
Після цього починається друга частина схеми. Людина приходить в обмінник і каже: продайте мені 500 доларів. А в обміннику виставлено курс, приміром, 8,05. Йому говорять: вибачте, ми не можемо 500 продати по 8,05, можемо тільки 200. У людини відразу виникає запитання: а чому не можете продати мені всі 500? Йому відповідають: ну по 8,10. І йде апробація кожного окремо взятого клієнта. Якщо більшість спрацювала на 8,10 — це означає, що можна сміливо ставити курс 8,10 і намагатися продавати ще дорожче.
Потім окремі банки починають притримувати валюту в касі. Люди приходять, просять продати її, а їм відповідають: даруйте, у нас немає. А якщо дорожче? — цікавляться. Говорять: на жаль, не можемо. Людину готують до того, щоб вона була здатна заплатити ще більше, ніж зазвичай. Що відбувається? Досягається пік, на ньому продається ще якась маса валюти. Після цього всі заяви про те, що все погано, все пропало, — природно, зникають.
Що відбувається далі? Статті псевдоекспертів зникають. Через день-два починають з’являтися матеріали про те, що був стрибок, але схоже, що все добре. Так, невелике зростання сталося, але далі буде все нормально. Люди, особливо ті, що схильні до паніки, починають здавати валюту, і, по суті, триває наростаючий хвилеподібний рух, тільки вже вниз.
Тобто що сталося? Людина купила долар за високою ціною і продала за низькою. Різниця, прибуток, пішла в кишеню валютних спекулянтів.
— Узагалі, як виникла ідея, пов’язана з «народженням» такого збору і хто був її автором?
— Ініціатором цього податку була група депутатів. Національний банк брав участь в його розробці нарівні з іншими відомствами, які зацікавлені і у виконанні бюджету, і у наведенні ладу на валютному ринку країни.
— А навіщо це депутатам?
— Не забувайте, що основне завдання депутатів — піклуватися про свого виборця. А тут типова схема маніпулювання на паніці населення.
— Ви зазначали, що подібний податок хочуть ввести в країнах єврозони. Але зараз він не діє в цивілізованому світі. Чим керується єврозона, говорячи про такий збір? В яких країнах світу (цивілізованих та тих, що розвиваються) цей податок нині діє, й саме у розмірі 15%?
— Він існує в більшості європейських країн. Приїдьте в Європу і візьміть із собою не євро, а будь-яку іншу валюту, —долари, фунти, франки, — і спробуйте їх поміняти. Вам поміняють за курсом, значно меншим, ніж ви чекали. Приїдьте в Арабські Емірати, спробуйте там поміняти готівкову валюту. З вас так само візьмуть податок.
Цей податок є практично по всьому світу. Інша річ, що в кожній країні у нього своя назва. Чи то гербовий збір, чи то податок на операції з готівковою валютою, десь це збір до готівкових фондів. Але так чи інакше, податок діє в багатьох цивілізованих країнах.
Керуються вони передусім тим, що на території кожної конкретно взятої країни є своя національна грошова одиниця. І всі дії держави, спрямовані у тому числі на забезпечення, як стабільності, так і на виконання зобов’язань, можуть бути гарантовані тільки стосовно до національної грошової одиниці. Навіть сама Єврозона не знає, чи буде євро існувати далі. Ви ж самі бачили, що відбувається на тлі кризи в Греції і Іспанії. Як ми можемо сказати про те, що буде з їх валютою? Вони не знають.
Тобто ми можемо гарантувати тільки те, що стосується гривні.
— Пане Юрію, які завдання покладено на ваш комітет? Чи могли б ви коротко розповісти про них, а також у чому полягатиме взаємодія вашого органу (якщо вона буде) із силовими структурами — МВС, прокуратурою, СБУ?
— Якщо коротко і просто, то дії цього комітету спрямовані на те, щоб запобігти недобросовісним валютним операціям на готівковому і на безготівковому ринку.
З’явився він у зв’язку з тим, що ігри валютних спекулянтів перейшли межі розумного і дозволеного. Потрібно розуміти, що на всіх ринках, як на валютних, так і на фондових, спекулювання є нормальною практикою, але тільки тоді, коли вони проводяться фахівцями у рамках спеціалізованих майданчиків (фондові біржі, наприклад). Але абсолютно ненормальна ситуація, коли спекуляції торкаються добробуту і спокою звичайного населення. Потрібно розрізняти гру на фондовому ринку і незаконну спекуляцію, яка відбувається на ринку готівковому.
Взаємодія з міністерствами і відомствами на цю тему здійснюватиметься, як це і передбачено практикою взаємодії між державними органами. З урахуванням того, що функції з переслідування і затримання покладено на МВС. Тому саме у них коректно було б запитати, яким чином це відбуватиметься.
— Чи буде комітет боротися з недобросовісними діями комерційних банків щодо своїх клієнтів? І в чому, на ваш погляд, полягають такі дії фінустанов?
— Потрібно розуміти, що комітет у цій ситуації є координатором усіх дій з припинення недобросовісної роботи. Що стосується банків і їх роботи зі своїми клієнтами, перевірки цієї діяльності — цим займається департамент банківського нагляду. Але комітет має всі можливості для того, щоб звернути їх увагу на таку ситуацію, а також щоб у разі потреби залучити до цієї роботи інші державні органи, окрім НБУ.
— Чим узагалі ви можете заспокоїти людей — просту бабусю, яка відкладала долари на чорний день, родину, що збирає гроші у валюті на навчання дітей тощо?
— Усі дії комітету спрямовані на захист інтересів простих громадян України. І він полягає в тих інструментах, які пропонуються Національним банком. У людей буде і час, щоб визначитися, яку частину коштів тримати у валюті, а яку в гривні. У них буде час, щоб визначитися, в якому інструменті тримати гроші — чи це депозит, чи це готівкова валюта, казначейські зобов’язання.
Так або інакше, час і інструменти для простого населення є, вони передбачені і діятимуть. Що стосується спекулянтів, то їм буде дуже важко і вони вже не зможуть так безкарно знущатися з народу.
Олег ГРОМОВ, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»