Ось і мене, мабуть, нечистий намовив у Свят-вечір зазирнути у поштову скриньку: а ну-ж бо, якась листівочка чи щось інше приємне. Та замість вітань отримав купу рахунків. І «увєдомлєніє» від фірми «Цифрал-Сервіс», яка обслуговує наш домофон. А «увідомляв» мене «Сервіс» про те, що я начебто заборгував йому 20 гривень. І через цей борг буде мені відключено домофонну трубку. Увімкнуть її знову лише після сплати боргу і за це ще двадцятку стягнуть.
Стою я з цим «увєдомлєнієм» перед накритим святковим столом і відчуваю, що свято вже закінчилося. Бо тепер аж до початку робочого тижня думатиму, звідки цей борг узявся, шукатиму квитанції за весь 2012-й (бо «цифрали» не повідомили, за який період борг), думатиму, чи потраплять до мене друзі, які збиралися колядувати.
Квитанції всі наступного дня знайшов, залізши, згадуючи всіх чортів, за ялинку, яка за браком місця у кімнаті на свята перекрила доступ до «архівної» тумбочки. Дивлюсь у квитанції й бачу, що все заплачено. Тож чого ці «цифрали» хочуть? Але поставити це запитання зміг лише 8 січня вранці, після півгодинного сидіння з телефонною трубкою в руках. Спочатку усі три контактні телефони «Сервісу» були зайняті, а коли я нарешті «пробився», то ще довгенько чекав з’єднання з оператором, слухаючи тим часом про широкий спектр «цифралівських» послуг. Добре, що хоч не з мобільного здогадався їм подзвонити.
Нарешті оператор на зв’язку. Борг у вас, каже, за четвертий квартал. «Чому так вирішили?» — Ми копії квитанції не отримали. І ви тепер крайній. І як хочете довести, що ви, голубчику, заплатили, то шліть, каже, копію вашої квитанції нам. «А хто платитиме, — цікавлюся, — за ксерокс, конверт, послуги пошти?» Та ви ж, відповідає оператор, і платитимете, а як є з цього приводу запитання, то звертайтеся до нашого керівництва.
Отак! «Цифрал» з Ощадбанком, через який я зазвичай сплачую всю «комуналку» (і з яким у «Цифрала» є спеціальна угода), розібратися не зміг. А мені півдня тепер доводити, що я не верблюд! І витрачений на стояння у чергах до ксерокса й до віконечка прийому рекомендованих листів (навчений, простими листами документи не шлю) час, як і гроші, ніхто мені не поверне.
А ще тепер думай, як заплатити за перший квартал цього року тому-таки «Цифралу» — він борг, якого не існує, в нову квитанцію вписав! Диспетчер мені: можете зараз не платити, ми вам у квітні, коли квитанцію на сплату за другий квартал надсилатимемо, графу «борг за перший квартал» додамо — усе відразу і заплатите. Це не страшно.
Ого, не страшно: за четвертий квартал 2012-го он який лемент влаштували — «відключимо трубку»! Ні, кажу, дорогі мої «цифрові» хлопці й дівчата, щось інше запропонуйте.
Пропонують: шукайте касу чи термінал такого-то (не Ощадного) банку. Або платіть через Інтернет. І не цікавить «сервісів» ні те, що технічної можливості для сплати через Інтернет у мене немає, ні те, що терміналів «такого-то» банку поблизу мого будинку теж не розміщено. Та й не у захваті я від якості роботи отого «такого-то» банку. Так само, як і від «Цифрал-Сервісу», що працює, за моїми оцінками, «на трієчку» (за п’ятибальною шкалою).
Ось така історія. І такі вітання у Різдвяний вечір — зі знаком мінус.
