Про особу обвинуваченої - Святошинський районний суд міста Києва - Жмудь В. О.

Святошинський районний суд м. Києва

ун. № 759/9323/14-к

пр. № 1-кп/759/380/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретаря Липовенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12014100080002400 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, номер катки фізичної особи - платника податків невідомий, яка має середню освіту, не працює, не заміжня, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима згідно із ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

сторони кримінального провадження: прокурор - Мельник Д.І., обвинувачена - ОСОБА_1, захисник - ОСОБА_3, інші учасники провадження: потерпіла - ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_1 19.03.2014 приблизно о 17 год. 10 хв., проходячи по території ринку «Західний», що розташований по вул. Депутатській, 2 в м. Києві, звернула увагу на ОСОБА_4, яка здійснювала покупки в торгівельному кіоску. ОСОБА_1, спостерігаючи за ОСОБА_4, побачила, що остання, поговоривши по мобільному телефону, поклала його до правої кишені свого пальто, при цьому не застебнувши «блискавку», та вирішила вчинити крадіжку вказаного чужого майна.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне задоволення чужим майном, ОСОБА_1, продовжуючи знаходячись на території ринку «Західний» та скориставшись тим, що ОСОБА_4 за її діями не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, наблизилась до неї та непомітно взяла з бокової правої кишені пальто, в яке була одягнена ОСОБА_4, мобільний телефон «Nokia 7610», ІМЕІ: НОМЕР_1, вартістю 500 грн 00 коп., в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 20 грн 00 коп., та на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 65 грн 00 коп., а всього майна на загальну суму 585 грн 00 коп., після чого з місця вчинення злочину втекла, завдавши ОСОБА_4 майнову шкоду.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася, підтвердила обставини вчинення нею кримінального правопорушення, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показала, що 19.03.2014 приблизно о 17 год. 00 хв. вона, знаходячись на території ринку «Західний», що розташований по вул. Депутатській, 2 в м. Києві, побачила, як жінка, пізніше вона дізналася, що це ОСОБА_4, поговоривши по мобільному телефону, поклала його до правої кишені свого пальто, та вирішила вказаний мобільний телефон викрасти. Після цього, вона підійшла до ОСОБА_4, витягла із кишені пальто мобільний телефон та пішла. Однак, невдовзі була затримана працівниками правоохоронних органів, які виявили та вилучили у неї мобільний телефон. Злочин вчинила у зв'язку із скрутним матеріальним станом. Просила не застосувати до неї покарання пов'язане з позбавленням волі. Також вона відмовляється від застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році».

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 та інші учасники судового провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченої, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй складу правопорушення доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфіковано вірно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; обставину, яка пом'якшує її покарання, та відсутність обставин, які обтяжують її покарання; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона не заміжня, має на утриманні малолітню дитину - доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, за даними облікової документації перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 2008 року, також перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 2009 року, відповідно до Акту судово-психіатричного експерта № 405 від 13.05.2014 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, раніше не судима згідно із ст. 89 КК України, та вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України в межах санкції даної частини статті 185 КК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть її виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази:

- мобільний телефон «Nokia 7610», ІМЕІ: НОМЕР_1, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4, - залишити у належного володільця ОСОБА_4;

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: В.О. Жмудь