КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-939/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Бесараб Н.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
УХВАЛА
Іменем України
17 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області визнання неправомірною відмови щодо виплати доплати додаткової пенсії відповідно закону.,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії за проживання на забрудненій території відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2011 р. позов задоволено, визнані протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 08.08.2010 року по 24.02.2011 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції-без змін, виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (4 категорії), непрацюючим пенсіонером, який отримує щомісячну доплату до пенсії та додаткову пенсію.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Таким чином, позивач має право на отримання додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що вірно встановлено судом першої інстанції.
Так, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
Також судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку пенсії та додаткової пенсії розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові, та не можуть бути підставами для її скасування.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову-без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області залишити без задоволення, постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2011 р. року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.І. Мєзєнцев
Суддя: Н.Е. Старова
Суддя: Є.В. Чаку
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Старова Н.Е.
