КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5833/11 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.П.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Мельничук В.П., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни ,-
встановив:
17 серпня 2011 року позивач звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва про поновлення строку для звернення до суду, визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов»язання відповідача провести перерахунок призначених виплат, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і виплачувати недоплачені суми щомісячної державної соціальної допомоги з 01.01.2006 року по теперішній час, а також нараховувати та виплачувати зазначену надбавку в подальшому.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30 серпня 2011 року позовні вимоги позивача в період до 17.02.2011 року залишені без розгляду, в зв»язку з пропуском строку для звернення до суду без поважних причин за вказаний період.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни задоволені частково, а саме: визнано дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачці соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»протиправними; зобов»язано відповідача нарахувати та виплатити позивачці надбавку до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 17.02.2011 року по 22.07.2011 року за виключенням здійснених позивачці виплат за цей період часу. В іншій частині позову відмовлено.
Крім того з Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва стягнуто на користь ОСОБА_2 3грн.40 коп. судового збору.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -зміні з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Проте, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на користь позивачки судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп., пов»язані з судовим розглядом.
Відповідно до п. 18 ст.5 Закону України «Про судовий збір» Пенсійний фонд України, та його органи, звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні п»ятого абзацу в резолютивній частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205,207, 212, 214 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Святошинському районі м. Києва-задовольнити частково.
Змінити постанову Святошинського районного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов»язання здійснити перерахунок пенсії передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виклавши абзац п»ятий резолютивної частини постанови наступним чином:
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3,40 грн. судового збору.
В решті постанову -залишити без змін.
Постанова є набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Мельничук В.П.
