КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-63022/11 Головуючий у 1-й інстанції: Голуб А.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
УХВАЛА
Іменем України
22 серпня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді Троян Н.М.,
суддів Федорової Г.Г., Бєлової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України м. Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати пенсію, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 4, та доплатити до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно положень Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити недоплачену суму щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії та доплату до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за шестимісячний період.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області щодо відмови позивачу у здійснені перерахунку пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 12.11.2010 року по 22.07.2011 року та зобов'язано відповідача перерахувати позивачу, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати з 12.11.2010 року по 22.07.2011 року включно, з виключенням отриманих раніше коштів.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 6).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та на перерахунок пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія приходить до висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а тому підстав для його скасування не має . Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2011 року - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає
Головуючий суддя Н.М. Троян
Судді Г.Г.Федорова
Л.В. Белова
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Федорова Г. Г.
