КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-13670/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
УХВАЛА
Іменем України
"10" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.П., Бужак Н.П.,
за участю секретаря Лещенко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 (кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №218) на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №218) до ОСОБА_3 (кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №218), Товариства з обмеженою відповідальністю «Украинская Медиа Группа»про визнання дій протиправними, зобов»язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №218) (далі -Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_5 (кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №218) (далі -Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Украинская Медиа Группа»(далі -Відповідач 2) про визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену Відповідачем 1 шляхом повідомлення її під час інтерв'ю газеті «ІНФОРМАЦІЯ_1», що було поширене Відповідачем 2 в мережі Інтернет 01 жовтня 2012 року на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1) о ІНФОРМАЦІЯ_2. за київським часом про те, що районна влада міста Києва працює на конкурента ОСОБА_5 в одномандатному виборчому окрузі ОСОБА_2, зобов'язати Відповідачів спростувати висловлену інформацію про те, що районна влада міста Києва працює на конкурента ОСОБА_5 в одномандатному виборчому окрузі ОСОБА_2, а також про те, що голова Святошинского району ОСОБА_6 приймає участь в агітаційних заходах ОСОБА_2, в той самий спосіб, в який вона була поширена, а саме - шляхом розміщення на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1) повідомлення, розмістивши його під статтею з назвою «Против ОСОБА_5 в Киеве власть использует админресурс» наступного змісту:
«01 жовтня 2012 року під час інтерв'ю газеті «ІНФОРМАЦІЯ_1» я, ОСОБА_5, оприлюднив інформацію, згідно якої районна влада міста Києва працює на мого конкурента по округу, забудовника ОСОБА_2. Повідомляю, що зазначена інформація є непідтвердженою та недостовірною».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 жовтня 2012 року задоволено клопотання представника Відповідача 1 та закрито провадження в справі.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, представник Позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як зазначає Позивач в своєму позові, під час інтерв'ю газеті «ІНФОРМАЦІЯ_1»Відповідачем 1 відносно нього повідомлено недостовірну інформацію. Зокрема, Відповідачем 1 висловлені наступні фрази: «Районная власть работает на моего конкурента по округу, застройщика Льва ОСОБА_2. По сообщениям СМИ, глава Святошинского района ОСОБА_6 даже принимает участие в агитационных мероприятиях ОСОБА_2».
Вказана частина інтерв'ю розповсюджена Відповідачем 2 в мережі Інтернет на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1).
Згідно ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Частиною 4 статті 105 КАС України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій.
Згідно приписів ч.9 ст.74 Закону України "Про вибори народних депутатів України" забороняється розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про партію - суб'єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати, недостовірний або наклепницький характер яких встановлено у судовому порядку.
Право на повагу до гідності та честі відповідно до положень ст.270 Цивільного кодексу України віднесено до особистих немайнових прав.
Відповідно до ст.275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення (п.п.3, 4 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).
Крім того, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи»встановлено, що вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема, права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.
Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відкриваючи провадження у справі, суд має з'ясувати, за правилами якого судочинства підлягає розгляду заява. При цьому слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в статті 15 ЦПК, та враховувати положення статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.
Справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб'єкт владних повноважень.
Отже, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання відомостей недостовірними не відносяться до компетенції суду адміністративної юрисдикції, адже не є публічно-правовими, у зв»язку з чим підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про закриття провадження у даній справі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно зі ст.199, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.172, 174, 175, 177, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 (кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №218) залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 жовтня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Бужак Н.П.
