За кілька днів до офіційного старту виборчих перегонів «під роздачу» потрапили ЗМІ
Журналістів можна недолюблювати, нарікати на нашу роботу, висувати претензії і висловлювати невдоволення, однак порушення кримінальних справ проти ЗМІ, незалежно від їхньої форми власності, аудиторії і формату, надто за кілька місяців до парламентських виборів, інакше як тиском на свободу слова не назвеш.
Для демократичної держави критично важливо захистити свободу слова та не допустити тиску на ЗМІ. Ця позиція Президента України Віктора Януковича, оприлюднена у четвер його прес-службою разом із дорученням від глави держави Генпрокуророві та голові Державної податкової адміністрації перевірити законність порушення кримінальних справ щодо популярного телеканалу ТВі та інтернет-видання «Лівий берег», нині обговорюється журналістською спільнотою не менше, ніж самі деталі гучних справ.
Доручення гаранта свободи слова з’явилося після того, як у четвер журналісти, громадські активісти і небайдужі пікетували Генпрокуратуру: учасники акції вимагали припинити перевірки ЗМІ під час виборчої кампанії.
Став публічним — забудь про приватне
Звісно, в добу Інтернету й соціальних мереж просто «закрити рота» журналістам дедалі важче. Та арсенал методів ще доволі різноманітний. 12 липня стало відомо про порушення кримінальної справи проти керівника телеканалу ТВі Миколи Княжицького. Податкові міліціонери звинувачують його у несплаті 3 млн грн до бюджету. Разом з тим М. Княжицький наполягає, що суди за цією справою він вже виграв, всі податки сплатив, а, до речі, ПДВ ще не відшкодували.
Водночас члени парламентського Комітету з питань свободи слова твердять: податкові органи порушили постанову Верховної Ради, а також розпорядження голови ДПС Олександра Клименка про заборону будь-яких перевірок ЗМІ за півроку до дати виборів.
Ще однією зачіпкою прокуратури до професійної діяльності журналістів можуть бути, виявляється, фотозйомки. А за словами президента Асоціації медіа-юристів, секретаря Національної спілки журналістів Тетяни Котюжинської, жодним законом не передбачено обмежень на здійснення фотозйомки, зокрема і в залі пленарних засідань Верховної Ради.
— Усе, що відбувається в цьому залі, апріорі становить суспільний інтерес громадян — виборців і платників податків. До того ж, заборона поширення інформації можлива лише на підставі рішення суду, в іншому випадку це вважається цензурою. Подібного рішення суду щодо заборони поширення опублікованої інформації немає, — наголосила вона.
Крім того, доступ до інформації про публічного діяча не може бути обмежено відповідно до міжнародних договорів. Так, Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод передбачає, що політики є найменш захищеними від критики громадськості і журналістів. Європейський суд з прав людини зазначає, що публічним діячам слід очікувати на менший ступінь захисту свого приватного життя: «надання публічним діячам можливості цензурувати пресу та суспільну дискусію, прикриваючись захистом своїх особистих прав, було б фатальним для свободи вираження поглядів у царині політики».
Не люби та бійся
Влада за визначенням не повинна любити журналістів. У найдемократичніших країнах правлячі кола також не надто прихильно ставляться до представників нашої професії. Однак громадянське суспільство і преса так видресирували владу в Європі, Японії та Північній Америці, що нікому й на думку не спаде переслідувати чи влаштовувати прихід податківців до редакцій газет, на телестудії. Тим більше — вдаватися до судових процесів проти журналістів.
Зрештою, корпоративну солідарність ще ніхто не відміняв. Спільними зусиллями ми можемо відстояти свободу слова, а отже, дати надію на демократичне майбутнє. 30 липня офіційно стартує виборча кампанія, тож і європейські інституції жорсткіше моніторитимуть ситуацію.
ПРЯМА МОВА
Ірина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат України, член парламентського Комітету з питань свободи слова:
— Порушення кримінальних справ щодо відомих в Україні ЗМІ — це небезпечний прецедент. Якщо так чинять зі столичними медіа, з журналістами й редакторами, які мають ім’я, то що роблять на периферії?! Вперше порушено кримінальну справу за оприлюднення фотографій в Інтернеті. У Всесвітній мережі стільки надруковано фото, що тепер під таким приводом можна буде заблокувати роботу будь-якого видання. Захід уже не має жодних ілюзій щодо ситуації в Україні, та все-таки є теми, до яких особлива увага, — це права людини і свобода слова. Ті, хто порушив ці кримінальні справи, працюють не просто проти телеканалу, сайту чи української журналістики, а проти Держави Україна.
Кристіан МІР, керівник берлінського відділення організації «Репортери без кордонів»:
— На наш погляд, обидва ці випадки — довкола порталу «Лівий берег» і телеканалу ТВi — перебувають у великому спектрі нападів на журналістів в Україні. «Репортери без кордонів» весь час фіксують це, наприклад, минулого року було щонайменше 35 нападів на журналістів. Обидва теперішні випадки цілком вписуються у панораму нападів на журналістів і порушень свободи слова. Ми вважаємо, що напередодні виборів журналістів особливо залякують… щоб вони не повідомляли критично про владу.
Тарас ШЕВЧЕНКО, директор Інституту медіа права:
— Україна у 2001 році вилучила з Кримінального кодексу положення, які передбачали кримінальну відповідальність журналістів за наклеп, і, відповідно, це вважалося європейським досягненням. Однак того ж таки 2001 року помістила в Кримінальний кодекс статтю, яка передбачає відповідальність за втручання в приватне життя, що надає дуже широкі можливості переслідувати журналістів.
ОФІЦІЙНО
У прокуратурі Києва не вважають втручанням у роботу ЗМІ порушення кримінальних справ проти телеканалу TBi і сайту LB.ua. Як передає кореспондент УНІАН, про це сказав на прес-конференції прокурор Києва Анатолій Мельник. «Вважаю, що передчасно говорити про втручання в роботу ЗМІ, і взагалі немає потреби. Йдеться про фінансово-господарську діяльність цього підприємства, де керівником є Княжицький», — сказав він.
