АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/12521/12 Справа № 2/0426/4007/12 Головуючий у 1 й інстанції - Багровм А.Г. Доповідач - Пономарь(Можелянська) З.М. Категорія 55
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2012 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Пономарь З.М., суддів Ремеза В.А., Калиновського А.Б.,
при секретареві Грендач Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» про захист прав споживача,-
в с т а н о в и л а :
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" з позовом про захист прав споживачів, яким просила визнати незаконними дії відповідача щодо стягнення з неї заборгованості за послуги постачання теплоенергії за період з 2001 по 2012 роки. Посилалась на те, що відповідач вимагає сплати заборгованості, якої фактично не існує.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 30.10.2011р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" про захист прав споживачів. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_1. За даною адресою ОСОБА_2 користувалась послугами ЗАТ «Енергетик НКЗ»з 2001 року (з 2006 року Нікопольське КП «Нікопольтеплоенерго»), що підтверджується розрахунковою книжкою щодо сплати за опалення та гаряче водопостачання (а.с.3,4). Згідно складеного 30.05.2012р. працівниками КП «ЖЕК-3»акту у квартирі №44 відсутні стояки внутрішньої розводки трубопроводів центрального опалення, які демонтовані, зі слів сусідів, влітку 2010 року (а.с.5). Відповідно до направлених Нікопольським КП «Нікопольтеплоенерго»повідомлень та рахунку у ОСОБА_2 існує заборгованість по оплаті послуг теплопостачання (а.с.12,13). Згідно заяви Нікопольського КП «Нікопольтеплоенерго»про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 3207грн.29коп. вказана заборгованість виникла станом на 20.09.2010р. (а.с.6). Виданий на підставі цієї заяви судовий наказ ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.02.2011р. скасований з роз'ясненням Нікопольському КП «Нікопольтеплоенерго»його права на звернення з тією ж вимогою до суду з позовною заявою на загальних підставах (а.с.8).
Відповідно до положень ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦПК України, ст.3,4 ЦПК України кожна особа у передбаченому законом порядку та у визначений законом спосіб має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Враховуючи зазначені вимоги закону та встановлені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконними дій Нікопольського КП "Нікопольтеплоенерго" щодо стягнення з неї заборгованості за послуги постачання теплоенергії за період з 2001 по 2012 роки.
Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про неправильність судового рішення безпідставні. Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Тобто, обраний позивачкою спосіб захисту своїх прав шляхом окремого оскарження дій Нікопольського КП «Нікопольтеплоенерго»щодо стягнення з неї заборгованості не є таким способом захисту, що передбаченим чинним законодавством. Нікопольське КП «Нікопольтеплоенерго» відповідно до чинного законодавства, у тому числі, і спеціального, має право на судовий захист свого цивільного права шляхом стягнення заборгованості по оплаті за надані ним послуги. Ні позбавити даного права, ні обмежити у здійсненні такого його права, як безпосередньо передбаченого законом, неможливо. Таке ж його право на звернення з відповідною вимогою до суду з позовною заявою на загальних підставах роз'яснено судом. Саме при розгляді такої вимоги підприємства і можливо на засадах змагальності сторін та на підставі наданих ними доказів відповідно до чинного законодавства вирішити питання щодо обґрунтованості чи не обґрунтованості цієї вимоги. Заявлені ОСОБА_2 теперішні вимоги та зазначені в апеляційній скарзі доводи фактично по своїй суті є її запереченнями проти стягнення з неї заборгованості по оплаті послуг, які мають розглядатись не окремо, а одночасно з заявленими вимогами про таке стягнення.
Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків, а тому скасуванню воно не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді :
