Нова автоматизована система виявить просочування блакитного палива і допоможе запобігти катастрофі
В Україні час від часу виникають вибухи газу в житлових помешканнях. Нещодавно таке нещастя спіткало будинок у Херсоні. Обійшлося, на щастя, без значних жертв (постраждала одна жінка). Та цей випадок на тлі не таких уже й далеких подій у Дніпропетровську, Харкові, Ужгороді, Чернівцях, Одесі, де гинули люди, а десятки родин залишилися без житла, наштовхує на невтішні висновки про занадто високу ціну за блага цивілізації. Експерти кажуть, що у більшості випадків нещастя сталося через витікання газу, яке вчасно ніхто не помітив.
Небезпека у несподіваних місцях
На жаль, нині більшість будинків житлового фонду, підключених до газопостачання, не обладнані системами контролю. Тож ніхто не може гарантувати, що у висотних будівлях, зведених і газифікованих ще за часів СРСР, не зносилися труби або крани внутрішніх газових комунікацій чи приладів.
— Несанкціоноване просочування газу може статися будь-якої миті в найбільш вразливих місцях, — каже начальник Кіровоградського експертно-технічного центру Держгірпромнагляду України Сергій Ткаченко. — Окрім пробкових кранів на вводах, сходових клітках та в інших газових приладах, дуже вразливими з роками стають газопроводи у футлярах між перекриттями, всілякі різьбові з’єднання в місцях встановлення замкових пристроїв. Тепер, коли люди почали масово відключатися від централізованого теплопостачання і встановлювати вдома автономне опалення, зростає навантаження на систему, отже, швидше зношуються її елементи. До старих проблем газових комунікацій додаються нові, й вони можуть дати про себе знати будь-якої миті.
На жаль, організації, в чиїй юрисдикції перебувають будинки разом з інженерними комунікаціями, не можуть утримувати їх у належному стані. ЖЕКи, КРЕПи та інші власники, які експлуатують газові прилади, серйозно не займаються цим питанням через брак коштів чи інші причини. Хто з нас може згадати, скільки разів у його квартирі за останні десять років побували представники комунальних чи газових служб із перевіркою або плановим ремонтом системи газопостачання?
У проблеми з контролем за безпечними умовами експлуатації газових мереж і газових приладів з’явилася ще одна складова. Більшість мешканців багатоповерхівок замінили старі дерев’яні вікна на пластикові, де фрамуги зачиняються зсередини приміщень назовні й під час витікання газу із порушеною вентиляцією наслідки можуть бути просто фатальними. Отже, небезпека може чатувати в цілком несподіваному місці.
Такий сигнал по мобільному врятує не одне життя. Фото Укрінформу
Ціна питання
Вихід є, стверджує Сергій Ткаченко. І це коштує набагато дешевше, ніж ліквідація наслідків вибуху.
— Давно вивчаю проблеми, пов’язані з безпечним використанням газу в побуті, — пояснює Сергій Петрович. — Маючи досвід роботи в різних організаціях — від облгазу до проектного інституту й системи держнагляду, — брав участь у розслідуванні й технічній експертизі причин багатьох нещасних випадків. Тож маю власне бачення проблеми і переконаний, це допоможе людям відвернути трагедію. Ноу-хау полягає в тому, що загрозу можна приборкати. Точніше, встановити над нею контроль у приміщеннях, де є газопроводи або газові прилади. Технічні пристрої (датчики) фіксуватимуть концентрацію газу в повітрі, і якщо вона перевищуватиме допустимі норми, автоматично відімкнуть його подачу. Одночасно йде сповіщення МНС та відповідних служб, працює сигналізація. Проект передбачає, що міні-системи газових сигналізаторів буде встановлено на кухнях квартир, а сигнали можна вивести на мобільний телефон чи пульт управління. Відповідно аварійні ситуації можна буде швидко локалізувати.
Одразу треба зазначити, що підхід, який пропонує начальник експертно-технічного центру, не такий уже й дешевий. Система із заміною газових кранів коштує майже 20 тис. гривень для одного під’їзду дев’ятиповерхового житлового будинку. Але якщо підрахувати матеріальні витрати, то обладнати будинок запобіжною системою все-таки набагато дешевше і швидше, ніж замінити застарілі газопроводи чи ліквідувати наслідки вибуху. Наприклад, на ліквідацію обвалу будинку через вибух газу у Дніпропетровську на вулиці Мандриківській «Дніпрогаз» витратив майже 95 млн грн. Утім, загибель людей не покрити жодними грошима.
Кіровоградське ноу-хау вже зацікавило колег із теруправлінь Держгірпромнагляду України та сусідніх країн. Адже людське життя коштує значно дорожче.
До речі. Лише за останні три тижні згадки про вибухи побутового газу у Севастополі, Києві, Львові, Херсоні, на Вінниччині тощо з’являлися у ЗМІ. На щастя, обійшлося без загиблих, але у більшості випадків люди таки постраждали від вогню: хтось зазнав опіків, а хтось втратив майно. Такі надзвичайні ситуації стаються і через витік газу або несправність газового обладнання, і через спроби людей власноруч його відремонтувати, або ж через забудькуватість (увімкнув плиту і пішов з дому). Трапляються й випадки, коли за допомогою газу намагаються покінчити з життям. 20 листопада така ситуація трапилася у Сарнах, але сусіди завадили вибуху. Відчувши сильну загазованість у під’їзді, вони зателефонували до служби порятунку МНС за телефонним номером 101.
За словами фахівців МНС, це перше, що має зробити людина. Потім слід виявити місце і джерело витоку газу, попередити про небезпеку сусідів і диспетчера ГРЕП, який має вимкнути ліфт у під’їзді. Не слід також користуватися електричними дзвінками і відкритим вогнем. Натомість треба розкрити вікна і двері у під’їзді, евакуювати людей на вулицю.
