Нарощування виробленої з відновлювальних джерел енергії стане запорукою зростання конкуренції та позитивно вплине на цінову й тарифну політику
Віктор Бородін спеціально для «Урядового кур’єра»
Розвиток гідроенергетики, зокрема, малої, як галузі відновлювальної енергетики, є важливою складовою політики енергетичної безпеки держави. За даними експертів, гідроенергетичний потенціал малих річок країни становить близько 12,5 млрд кВт/г, а максимальний потенціал країни в малій гідроенергетиці — 8,3 млрд кВт/г. Енергетична стратегія України передбачає, що до 2030 року малі ГЕС мають виробляти 4,3 млрд кВт/г, або 2,5% від загального обсягу електроенергії.
Друге життя малої гідроенергетики
Українці ще пам’ятають ті часи, коли енергопостачання сільської глибинки здійснювалося в основному саме за рахунок малої гідроенергетики. Гідроелектростанції на малих річках свого часу мали суттєве значення для електрифікації сільського господарства. До того, як у 1970-80-ті роки ставку було зроблено на АЕС, теплові електростанції та велику гідроенергетику, в Україні налічувалося близько 1 тис. малих ГЕС загальною потужністю 30 тис. кВт/г.
Станом на кінець 1990-х років на території країни залишилося лише 150 малих ГЕС, з них 49 таких, що працювали, із сумарною потужністю 93,3 тис. кВт/г та річним обсягом виробництва у 249 млн кВт/г електроенергії, що дозволяло заощадити близько 70 тис. т умовного палива.
Лише кілька років тому на державному рівні було ухвалено рішення переглянути енергетичну політику й стимулювати відродження малих ГЕС. Відтак, мала гідроенергетика стала важливою складовою окремої ланки енергетичної галузі — альтернативної енергетики, що передбачає видобуток енергії з використанням альтернативних відновлювальних джерел енергії.
Головною проблемою відповідного енергетичного сегменту є те, що технічний стан малих ГЕС, що функціонують зараз, характеризується значною мірою або повністю зношеним основним гідросиловим, гідротехнічним та електротехнічним обладнанням. Більшість ГЕС, що належать неенергетичним організаціям, у кращому випадку законсервовані, а здебільшого списані та перебувають у занедбаному стані (більшість зруйновані). Для пошуку коштів на капітальний ремонт гідротехнічних споруд (гребель, дамб, водоскидів, створів тощо), очищення водосховищ та заміну застарілого енергетичного обладнання (гідроагрегатів, систем автоматики, електричної частини тощо) у 2009 році був запроваджений «зелений тариф» для малих ГЕС.
Однак, за період впровадження цього тарифу побудовано лише 3 нові ГЕС (загальною встановленою потужністю близько 3 МВт) та відновлено роботу 26 ГЕС (переважно шляхом реставрації старого або такого, що було у використанні, генеруючого обладнання). Тобто, мета розвитку гідроенергетики та створення нових генеруючих потужностей не була досягнута. Причиною цього став недостатній рівень «зеленого тарифу» для заохочення інвесторів у створенні нових потужностей. За умов, передбачених Законом «Про електроенергетику» у редакції 2009 року, термін окупності нових потужностей малих ГЕС мав становити від 8 до 25 років.
Таким чином, Закон у редакції 2009 року потребував змін, адже він не виконував свою головну функцію — не створював умов для збільшення виробництва електроенергії з відновлюваних джерел.
Малі ГЕС стануть надійним джерелом поповнення електроенергії. Фото з сайту mw2.google.com
Моду диктуватимуть «міні» й «мікро»
29 листопада 2012 року Президент України Віктор Янукович підписав закон №5485-VI, що суттєво змінює умови роботи на ринку відновлюваної енергетики України. Відповідний законопроект №10183 «Про внесення змін до закону України «Про електроенергетику» (в частині стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії)» Верховна Рада ухвалила 20 листопада.
Зокрема, документ диференціює «зелений тариф» для ГЕС, залежно від їхньої потужності. Так, станції потужністю до 200 кВт отримають найменування «мікро» й коефіцієнт «зеленого тарифу» для них складе 2, потужністю від 200 кВт до 1 МВт («міні») — коефіцієнт 1,6, потужністю від 1 до 10 МВт («мала») — коефіцієнт 1,2 (усі — за умови введення в експлуатацію з квітня 2013 року). У разі запуску всіх перерахованих видів ГЕС до квітня 2013 р. коефіцієнт «зеленого тарифу» для них складатиме, так само як і раніше, 1,2.
Ринок очікує, що внаслідок уведення у дію закону №5485-VI будуть створені передумови для збільшення частки електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, в енергобалансі України, результатом чого буде зростання конкуренції у сфері виробництва електричної енергії, що позитивно вплине на цінову й тарифну політику в електроенергетиці.
Збільшення коефіцієнту «зеленого тарифу» дасть змогу розвивати занедбані малі греблі та гідроелектростанції, які зараз не є економічно привабливими через малий прогнозований виробіток. Зазначимо, що більша частина об’єктів гідроенергетики у сільській місцевості має потужність не більше 100-300 кВт.
Компаніям, що працюють у сфері малої гідроенергетики, законодавчі зміни дозволять системно підходити до будівництва об’єктів, дотримуючись вимог світових екологічних норм. Чиста технологія вироблення електроенергії на малих ГЕС є основою зменшення викидів шкідливих сполук у повітря.
