Маленькі співаки переживають неабиякий стрес, коли бачать перед собою спинки суддівських крісел
У планах телеканалу «1+1» — ступити у 2013 рік зі співами, розпочавши 8 січня показ нового сезону проекту «Голос країни. Нова історія». Знову четверо суддів — Олександр Пономарьов, Олег Скрипка, Валерія, Діана Арбеніна — обиратимуть вокальне майбутнє України. А поки що «1+1» дає дорогу юним українським виконавцям від 6 до 14 років в шоу «Голос. Діти» — адаптованому варіанті голландського проекту «The Voice Kids». Певна річ, що не всі учасники дорослого «Голосу» змогли досягнути блискавичної співацької кар’єри, однак той факт, що подібні шоу приносять зазвичай маловідомим або невідомим особам популярність (нехай навіть тимчасову), є безсумнівним.
Бажання батьків превалюють
Показово, що звукозаписувальна компанія Universal Music підписала контракт не лише з переможцями проекту Іваном Ганзерою та Павлом Табаковим, а й з учасницею цього шоу Наталею Гордієнко. Галина Безрук співала з Олександром Пономарьовим на його сольному акустичному концерті «Інша версія». Олександр Онофрійчук переміг на «Crimea music fest 2012». Активно просуваються на вітчизняну вокальну арену Антоніна Матвієнко та Арсен Мірзоян. Ангеліна Моняк тепер сповіщає телеглядачів про погоду.
Зважаючи на такі новини, не дивно, що діти мріють досягнути такого самого успіху, як і їхні старші кумири. Щоправда, спостерігаючи за проектом, часом здається, що бажання батьків ощасливити свою дитину зірковим майбутнім, навчанням у LA Music Academy (Лос-Анджелес) та грошовою винагородою вагою 50 тис. грн превалює над таким бажанням самих дітей. Постає запитання: чи варті часто розбиті дитячі мрії зірковості? Дитяче хвилювання, розчарування — зброя «Голосу. Діти» й заразом ахіллесова п’ята глядачів. Насправді важко не співпереживати маленьким співакам, очі яких наповнюються щирими сльозами, коли вони бачать перед собою спинки суддівських крісел. Деякі з них до останнього не вірять у неприхильність тренерів, як ось Роман Сасанчин, який аж до виходу за лаштунки думав, що до нього розвернулися всі три крісла. Той епізод був чи не найдраматичнішим у шоу і для учасника, і для глядача. Такі обставини — значний стрес для дитини. Проте гострі скалки не зупиняють батьків, які хочуть зробити з дітей телезірок.
Дитяче хвилювання, розчарування — зброя шоу, адже ми співпереживаєм невизнаним маленьким співакам. Фото з сайту tsn.ua
Слава примхлива…
Не зупиняє й те, що популярність у дитинстві не гарантує слави вже у дорослому житті. Принагідно можна повернутися до історій колись таких популярних Аліни Гросу, Асоль. Нині у них є можливість записувати пісні, випускати кліпи, проте це не забезпечує особливого успіху. Під час згадки їхніх імен перед глядачем (слухачем) відразу постають колись сформовані портрети маленьких, гарненьких дівчаток зі зворушливими дитячими голосами. Тепер ці портрети важко перемалювати, та й помітно, що дівчатам нелегко знайти себе.
Ось і учасниця «Голосу країни» Таша Круз, яка свого часу посмакувала і солодким, і гірким боками проекту, привела на «Голос. Діти» свою шестирічну доньку Марійку Куценко. Чи досягне Марійка більшого успіху на проекті, ніж її мама, покаже час. Нині дівчинка готується до наступних змагань у команді Олега Скрипки.
Талант підтягують образом
Діти шоу не поступаються дорослим колегам харизмою, енергією, артистизмом і, звісно, голосом. Вони люблять показувати таку собі дитячу дорослість, а ще своєрідність і дивакуватість — за прикладом старших колег, адже для шоу зазвичай важливо представити не так спектр талантів, як різноманіття образів, що чудово, звісно, розуміють учасники кастингів. Мовляв, талант підтягну образом. Ніде правди діти — і для цього потребуються здібності. Та що лишиться, коли образ розвіється чи надокучить, а «талант» залишиться? Втім, діти сміливо одягають на себе дорослі образи й співають дорослих пісень.
Як зізнався ЗМІ музичний продюсер проекту Костянтин Меладзе: «У дитячих піснях співати практично ні-чо-го! По-перше, їх нині не пише ніхто. По-друге, діти самі таких пісень не співають і не слухають. По-третє, у дитячих піснях вокал проявити майже неможливо. Ось і все». Так, вокально розкритися в дорослій пісні у дітей виходить, однак осмислити її, передати зміст, правильно розставити акценти — не завжди. Зазвичай обирають пісні для дітей батьки або вчителі з вокалу. І їхній вибір часом аж надто дорослий, як ось у випадку з піснею гурту «Гарячий шоколад», де в тексті зустрічається слово «афродизіак». Не страшно, що дев’ятирічна виконавиця не знала визначення цього слова (а їй у такому віці й не треба його знати), страшніше, що на таких зрілих піснях виховується молодше покоління, і про що думають їхні наставники, які добре знають значення подібних слів.
А судді хто?
До слова, інколи створюється враження, що судді проекту обирають юних співаків до своїх команд, не стільки зважаючи на їхній голос, скільки на пісню. Виконавці класичних пісень їх практично не цікавлять, адже серед суддів немає фахівців із академічного вокалу. Найкращий вихід для юних прихильників елітарної музики — виконувати естрадну класику. Вміло виплуталася з такої ситуації одинадцятирічна племінниця оперної зірки Вікторії Лук’янець Соломія — обрала пісню, в якій і академічний спів показала, і якою обернула до себе всі тренерські крісла. Недостатня компетентність тренерського складу — проблема не стільки самих суддів, а тих, хто їх обирав. Так, дитячі долі вирішують дві поп-співачки Тіна Кароль і LOBODA та рок-н-рольник Олег Скрипка. Хоч одну поп-виконавицю можна було замінити людиною, яка тямить в академічному вокалі.
Виходить, що суддівський колектив формували за «образами». По один бік барикади — сприйнятлива Тіна Кароль, яка і розчулитися може від дитячого співу. По інший — емоційна, запальна LOBODA, яка активно виборює молодих виконавців у Тіни, годуючи їх обіцянками про найкращі виступи, перемоги. Барикаду уособлює Олег Скрипка — спокійний, неконфліктний, поміркований, тож не дивно, що в нього поки що найменша кількість учасників. Відповідним чином темперамент тієї чи іншої команди відповідає образу її наставника. Ось тільки дещо виділяється за стилем з команди Лободи Валентин Фоменко — спокійна, серйозна дитина з тим-таки академічним вокалом, тоді як його колеги — жваві, енергійні, дещо самовпевнені.
