РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Новий закон дозволить зносити «хрущовки», не чекаючи згоди всіх мешканців
Тема реконструкції «хрущовок» — це найбільша інтрига для архітекторів, мешканців цих будинків та інвесторів. Щоб не повертатися до тисячоразово описаної історії дешевого швидко побудованого житла, яке колись урятувало мільйони радянських людей від комуналок і бараків, нагадаємо тільки: квартали цих непоказних п’ятиповерхових будинків є в кожному місті країни.
Зведені в хороших районах «хрущовки» нині псують їхній вигляд, крім того, майже кожний такий будинок перебуває в аварійному стані й потребує капітального ремонту. Тому з ними треба щось робити. Але куди подіти мешканців? Ось у чому питання набагато складніше, ніж гамлетівське «Бути чи не бути?» Відповідь на нього намагаються надати парламентарі, що запропонували законопроект, завдяки якому місцева влада зможе зносити будинки лише за згодою 60% мешканців.
Відповідну норму прописано у проекті змін до закону «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду». Автори законопроекту — п’ятеро народних депутатів з різних фракцій.
«Документ вносить зміни до закону, ухваленого ще в 2007 році. Цей закон не працює: в ньому не прописано механізму ремонту і знесення», — прокоментував цю законодавчу ініціативу один з авторів Юрій Гержов.
Головне нововведення законопроекту — можливість виселяти мешканців із будинку, якщо на переїзд згодні понад 60% мешканців (у законі 2007-го цього пункту немає, це означає, що згоду слід було отримувати у всіх власників житла). У свою чергу виконавчі комітети органів місцевих рад зобов’язані будуть у місячний термін із дня прийняття рішення про комплексну реконструкцію кварталів письмово повідомити про це власників і орендарів житлових і нежитлових приміщень, а також вжити заходів, пов’язаних із держреєстрацією обмежень речових прав на об’єкти нерухомості на цій території.
На думку адвокатів, у проекті потрібно прописати механізм компенсації грошей у разі знесення. Інакше людей просто викидатимуть на вулицю і вони взагалі можуть нічого не отримати. А потім будуть змушені роками відстоювати свої права у суді, відвойовуючи компенсації.
Як заробити зайві метри?
Ситуація з багатостраждальними п’ятиповерхівками нагадує полотно художника-сюрреаліста, написане під кайфом, та ще виставлене на площі, щоб кожен охочий міг додати на нього свій мазок. Або ж зйомки малобюджетного трилера, сюжет якого переписують усі учасники процесу кінозйомок, включаючи освітлювачів і прибиральниць.
Щоб тримати глядача в напрузі, час від часу мешканцям «хрущовок» презентують грандіозні проекти, показують макети розкішних житлових комплексів, куди їх нібито переселять. Так, років із п’ять тому реконструкцію пообіцяли почати з київських масивів Сирця, Нивок і Печерська. Насамперед п’ятиповерхівок там сила-силенна. Тому землі багато, розвернутися можна масштабно. Знову ж, метро поблизу, отже, будуватися там вигідно подвійно. На зборах, що проводили загадкові інвестори у приміщеннях ЖЕКів, людям радили збирати гроші. Мовляв, площі в нових квартирах видаватимуть із розрахунку на кожну людину, що зареєстрована в помешканні, за інші новоселам доведеться доплачувати. Ціни комерційні — не нижче $ 800 за квадратний метр. А тепер порахуйте, скільки треба мати коштів самотній людині, що проживає у 2-кімнатній квартирі!
Після багатообіцяючої зав’язки кіно закрутилося із запаморочливою швидкістю. Мешканці п’ятиповерхівок, подумки пакуючи валізи, намагалися зареєструвати на своїй житлоплощі численних родичів, щоб відхопити якнайбільше «халявних» метрів.
Водночас бізнесмени й ріелтори почали інтенсивно скуповувати дешеві квартири у «хрущобах», у перспективі сподіваючись обміняти їх на комфортабельне житло. Але згодом пристрасті вщухли, про переселення більше ніхто не заїкався, а інвестори десь зникли. А люди, у яких з’явилася маса проблем із їхніми прописаними родичами, розчаровано зітхали.
Будинки розбитих надій
Через деякий час столицею прокотилася нова хвиля обіцянок. Цього разу двома масивами — Вітряними горами й Дарницею.
— Нам повідомили, що ми отримаємо нові квартири «під ключ» у двох багатоповерхівках на вулиці Вишгородській, — розповів кореспонденту «УК» киянин Микола Федорович, який проживає на вулиці Межовій. — Уточнили, що площа однокімнатної квартири буде 50 квадратних метрів, двокімнатної — не менше 75, причому незалежно від того, скільки людей зареєстровано у старій квартирі. Тим, хто захотів поліпшити свої житлові умови, пообіцяли 6-відсоткові кредити терміном на 30 років.
Громадян запевняли, що в кожній новій квартирі будуть безкоштовно встановлені бронедвері, сучасні склопакети тощо. Навіть туманно натякнули, що тим, хто встиг зробити у «хрущобі» євроремонт або перепланування, дадуть компенсацію, суму якої визначить комісія з ЖЕКу. Але й ці обіцянки про «велике переселення» так нічим і не закінчилися.
Не допомогло розв’язати проблему й ухвалення закону «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду». Цим документом мешканцям п’ятиповерхівок запропонували переїхати в новобудови, площа квартир в яких була б на 50% більша, ніж та, яку вони займали раніше. Кількість зареєстрованих на житловій площі людей в розрахунок депутати вирішили не брати. Зайвий метраж охочим пропонували купити за ринковою ціною. Але й після цього цей процес не набув масовості. Хоч архітектори неодноразово заявляли, що термін експлуатації таких будинків давно скінчився і вони скоро почнуть розсипатися.
Забудовники впевненні, що й новий законопроект мало що зможе змінити, доки банки не почнуть кредитування іпотеки з мінімальним внеском 10% під не дуже великі відсотки. Адже відбити свої витрати, продаючи нові квартири, їм зараз вельми складно. І якщо ситуація залишиться на тому самому рівні, вкладати кошти в реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду їм буде не дуже вигідно.
ДОВІДКА «УК»
